Здоровий спосіб життя дітей у сім’ї
1. Професія - бути дитиною
Багато говорять про нелегку професію бути батьками: важко, багато обов’язків, фінансові витрати, неможливо втекти від щоденних клопо¬тів і таке інше. На 100% вірно, діти дійсно вимагають самовіддачі що¬дня и без компромісів. Але кожна медаль має, як правило, й зворотну сторону. Ми живемо в дорослому світі, у якому все налаштовано для дорослих. Дитячі майданчики в наших містах, як гетто, лише під¬креслюють вторинність цінності дитячого світу.
Так, є професія бути батьком-мамою - і її кінцевий результат, так би вити, вершина кар'єри - виховати дорослу щасливу людину. "А жит-дитини? Навряд чи воно є набагато легшим від занять дорослих.
Говорячи словами Януша Корчака, - всі ми родом з дитинства. Ми теж колись були дітьми, ми теж багато чого не вміли, чи точніше нічого не вміли, але всього навчились. Частіше пригадуймо те, що нас хвилю¬вало і непокоїло в дитинстві, тоді зможемо краще зрозуміти дітей. На¬приклад, пригадаймо, що Дітям, значно більше ніж дорослим, потрібна увага.
Взагалі, якщо людина щаслива у сім'ї, вона більш впевнена у собі, успішна в кар'єрі і краще виходить з кризових ситуацій, а значить, має краще здоров'я. Дуже важливо забезпечити дитині психологічний ком¬форт та емоційне благополуччя на всіх етапах її розвитку. Як це зробити?
Колись давно, я прочитала книжку Росса Кемпбелла "Як по справж¬ньому любити дітей". Підсумовуючи свій досвід виховання чотирьох дітей, він сформулював цікаву теорію. Використовуючи її принципи на практиці, можна уникнути багатьох психологічних проблем у вихованні дитини. Ми спробували це зі своїми дітьми і не помітили, як деякі пора¬ди Росса Кемпбелла вже стали звичкою, нормою життя для нашої сім'ї. Ось основні принципи, яких варто притримуватись.
Діти потребують безумовної любові. Вони завжди повинні бути впев¬нені, що батьки їх люблять. І це почуття не залежить від їх слухняності і оцінок у школі. Якщо вам вдасться не тільки любити своїх дітей, а і дати їм зрозуміти і відчути це, - частина шляху до щастя дітей вже пройдена. Частіше свою любов до дітей приховують тати, багато чоловіків вважа¬ють, що прояви почуттів це не чоловіче заняття. Вони помиляються і по¬збавляють себе і дітей безцінних хвилин спілкування, які можуть мати вирішальне значення для них обох. Тому що в будь-якому віці - в ран¬ньому дитинстві чи в підлітковому - дитині потрібен тілесний контакт з мамою чи татом. Чим менша дитина, тим триваліший мас бути контакт. Новонароджена дитина майже весь час повинна перебувати на руках чи біля дорослого. Дітям 15-17 років достатньо 10 хвилин поборотись з та¬том, чи посидіти біля мами 20-30 хвилин. Спробуйте застосувати це пра¬вило для дитини, яка погано поводиться і поведінка її, на вашу думку, є не керована. Як тільки емоціональні потреби дитини будуть задоволені, ви побачите вражаючі результати.
Вихователі дошкільних закладів знають, про що я кажу. Маленьких діток просто не можливо заспокоїти, якщо не взяти їх на руки і не погла¬дити. У старших дітей визначити потребу в тілесному контакті важче, але це не значить, що вони його не потребують.
"Очі в очі". Одна дуже мудра вчителька початкових класів, де вчилась моя дитина, на батьківських зборах завжди наголошувала: "Старайтесь дивитись дитині увічі, коли говорите з нею". Американські сімейні пси¬хологи ввели цю пораду в ранг правила. Я намагаюсь, іноді з останніх сил, користуватись цим правилом в повсякденному житті.
Завдяки контакту "очі в очі" дорослий уважніше вислухає і краще зрозуміє проблеми маленької людини. Повірте мені, ваші зусилля окуплять-коли в підлітковому віці батьки, а не друзі з вулиці, першими будуть знати те що турбує дитину. Багато батьків наштовхуються на стіну непо¬розуміння між ними та дітьми, що подорослішали. Фундамент цієї стіни закладається, коли на запитання дитини дорослий відповідає байдужим мугиканням. Іноді зруйнувати стіну не вдається вже ніколи.
Поради Росса Кемпбелла допомагають нам уникнути багатьох проблем у вихованні дітей. Оскільки нашим дітям від 1,5 року до 15, то кожного дня життя ставить перед нами різнопланові за¬вдання, кожний день ми здаємо іспит з пси¬хології, педагогіки, медицини, просто кмі¬тливості і винахідливості.
2. Сімейний відпочинок