Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія

У другій половині ХIХ ст. найбільш поширені були три способи плавання: плавання на боці, треджен і брас на грудях.

Народний спосіб плавання на боці добре відомий у багатьох країнах. Вдосконалений англійцями в середині ХIХ ст., він дістав назву оверарм. В честь англійця Джеймса Треджена, який перший продемонстрував цей спосіб, і названо треджен.

Водночас в Австралії набув поширення новий спосіб, характерний безперервним рухом ніг і був продемонстрований австрійцем Р.Кевіль. Так народився кроль на грудях  найбільш швидкісний спосіб плавання.У 1894 році змагання з плавання організував «Гурток любителів спорту» в Петербурзі. 1903 року створено «Ризьке товариство плавців», а незабаром й «Балтійське товариство плавання». Особливо популярною була традиційна першість «Найкращий плавець Балтійського моря». Змагалися на однокілометровій дистанції.

У 1908 році під Петербургом був створений перший центр плавання  «Шуваловська школа плавання Російського товариства рятування на водах». Заняття проводилися в 50-метровому басейні. Тут були трибуни для глядачів, проводилися тренування і змагання.

Цей приклад перейняли аматори з Москви, Харкова, Севастополя, Самари, Ростова-на-Дону.

Популярність плавання наприкінці ХIХ ст. так зросла, що його включили до програми відроджених Олімпійських ігор.

На перших Олімпіадах  в Афінах (1896 р.), Парижі (1900 р.), Сент-Луїсі (1904 р.) змагалися плавці не в стандартних басейнах і результати тут були не високі, порівняно з наступними рекордами.

На перших трьох Олімпіадах проводилися змагання з прикладного плавання  долали перешкоди, пливли в одязі, пірнали.

На IV Олімпійських іграх, що відбувалися 1908 року в Лондоні, плавці вперше стартували в 100-метровому басейні. Американський плавець Ч.Даніельс з результатом 1 хв. 5,6 с. став першим на 100-метровій дистанції.

В 1912 році на Олімпійських іграх в Стокгольмі тріумфального успіху добився плавець Д.Каханамоку. Тут він встановив новий світовий рекорд у плаванні на 100 м. Його спосіб кроль, яким він плив, істотно відрізнявся від техніки інших плавців, зокрема попереднього рекордсмена Ч.Даніельса.

Гаваєць Д.Каханамоку довго втримував свій рекорд і лише на VIII Олімпійських іграх в Парижі він поступився першістю американцеві Дж.Вейсмюллеру, який став одним з найвидатніших спортсменів в історії плавання.

Найвідомішим плавцем того часу на довгі дистанції був швед Арн Борг. Його рекорд на дистанції 1500 м, встановлений в 1927 р., більше 20 років ніхто не міг побити.

На початку 30-х років високих результатів досягають японські плавці. Так на Х Олімпійських іграх у Лос-Анжелесі (1932 р.), вони здобули 11 медалей з 18, що розігрувалися тут. Ці результати були зумовлені вдосконаленою технікою плавання за рахунок напруженої роботи рук і ніг, здійснюваною в найвищому темпі.

На наступних Олімпійських іграх зявляється новий вид програми плавання  батерфляй, що, власне, становить різновид брасу.

Вперше у 1926 році плавці колишнього Радянського Союзу взяли участь у Міжнародних змаганнях. Вони провели кілька товариських зустрічей у Німеччині.

У 30-х роках у багатьох містах Росії, України, Білорусії та ін. відкрилися перші дитячі спортивні школи. З 1936 року між спортшколами різних міст почали регулярно проводитися матчові зустрічі.

Зявилася ціла плеяда талановитих плавців, таких як А.Шумін, С.Бойченко, Л.Лишков, В.Ушаков, К.Альошина та інші. Саме вони стали плавцями міжнародного класу.