Фізичні якості та особливості їх розвитку у дітей молодшого шкільного віку

Як тільки швидкість виконання вправи починає падати потрібно перестати виконувати вправу. На фоні втоми швидкість не виховується.

Добрий результат у вихованні швидкості дають виконання вправ змагальним методом.

Розвиток витривалості

Витривалість – це здатність до тривалого виконання вправ без зниження їхньої якості. Розрізняють:

Загальну витривалість – здатність якомога довше виконувати м’язову роботу помірної інтенсивності, яка вимагає функціонування переважної більшості скелетних м’язів.

Швидкісну витривалість – здатність якомога довше виконувати м’язову роботу з біляграничною та граничною для себе інтенсивністю.

Силову витривалість – здатність якомога продуктивніше, для конкретних умов рухової діяльності, долати помірний зовнішній опір.

Засоби розвитку витривалості

До засобів розвитку витривалості можуть бути зараховані різноманітні вправи і їх комплекси, що відповідають ряду вимог (М.М.Линець, 1997)

-- відносно проста техніка виконання;

-- активне функціонування переважної більшості скелетних м’язів;

-- підвищена активність функціональних систем, що лімітують прояв витривалості;

-- можливість дозування та регулювання навантаження

-- можливість тривалого виконання (від кількох хвилин до кількох годин).

Досить ефективним засобом розвитку витривалості у молодшому шкільному віці є спортивні і рухливі ігри. В якості допоміжних вправ можна використовувати дихальні вправи.

Вікові особливості розвитку витривалості у дітей

молодшого шкільного віку

Витривалість, як і інші фізичні якості має нерівномірний характер природнього розвитку. Так загальна витривалість у хлопців має високі темпи приросту з 8-9 до 10 років. Середні темпи розвитку швидкісної витривалості припадають на вік від 11 до 13 років. Віковий період від 9 до 11 років характеризується низькими темпами проднього розвитку швидкісної витривалості.

Динаміка природнього розвитку загальної витривалості у дівчат має інший характер ніж у хлопців. Темпи приросту у них спостерігаються в період від 10 до 13 років (А.Г.Сухарєв, 1991).

Особливості методики розвитку витривалості

В процесі розвитку загальної витривалості необхідно забезпечити тренувальні впливи на фактори, що лімітують її прояв.

Найбільш ефективно загальна витривалість розвивається при використанні методів строго реґламентованої та змагальної вправи. Оптимальна тривалість вправи від 20-30 хв. до кількох годин. Розпочинати тренування на витривалість потрібно з ходьби поступово переходячи на біг підтюпцем з дозованою ходьбою. В подальшому перейти на безперервний біг до оптимального рівня. Інтенсивність роботи визначається за показниками ЧСС.