Основи теорії вимірів у спорті

Прямим способом вимірити МПК складно, а час бігу – легко. Тому час бігу вимірюють, а МПК – розраховують.

Варто пам'ятати, що ніякий вимір не може бути виконане абсолютно точно і результат виміру завжди містить у собі помилку. Необхідно прагнути до того, щоб ця помилка була розумно мінімальна. Нагадаємо, що результати контролю є основою для планування навантажень. Тому точно вимірили – точно спланували і навпаки. Знання точності вимірів – обов'язкова умова, і тому в задачу вимірів входить не тільки перебування самої величини, але й оцінка допущених при цьому погрішностей (помилок).

Систематичні і випадкові помилки вимірів

Помилки вимірів поділяються на систематичні і випадкові.Величина систематичних помилок однакова у всіх вимірах, що проводяться тим самим методом за допомогою тих самих вимірювальних приладів.

Систематичний контроль за спортсменами дозволяє визначити міру їхньої стабільності і враховувати можливі погрішності вимірів.

У деяких випадках помилки виникають із причин, пророчити які заздалегідь неможливо. Такі помилки називаються випадковими. Їх виявляють і враховують за допомогою математичного апарата теорії імовірностей.

Перед проведенням будь-яких вимірів потрібно визначити джерела систематичних погрішностей і по можливості усунути їх. Але тому що цілком це зробити не можна, те внесення виправлень у результат виміру дозволяє виправити його з урахуванням систематичної погрішності.

Для усунення систематичної погрішності використовують:

а) тарування – перевірку показань вимірювальних приладів шляхом порівняння їх з показаннями еталонів у всьому діапазоні можливих значень вимірюваної величини;

б) калібрування – визначення погрішностей і величини виправлень.

Абсолютні і відносні помилки вимірів

Результат виміру будь-якої величини відрізняється від щирого значення. Це відмінність, рівна різниці між показанням приладу і щирим значенням, називається абсолютною погрішністю виміру, що виражається в тих же одиницях, що і сама вимірювана величина:

Х = Хист - Хизм

Де x – абсолютна погрішність.

При проведенні комплексного контролю, коли виміряються показники різної розмірності, доцільніше користатися не абсолютної, а відносною погрішністю. Вона визначається по наступній формулі:

Х

Хвідн = -------------- * 100%

Хізм

Доцільність застосування Хвідн зв'язана з наступними обставинами. Припустимо, що ми вимірюємо час з точністю до 0,1 з (абсолютна погрішність). При цьому, якщо мова йде про біг на 10000 м, те точність цілком прийнятна. Але вимірювати з такою точністю час реакції не можна, тому що величина помилки майже дорівнює вимірюваній величині (час простої реакції дорівнює 0,12 – 0,20 с). У зв'язку з цим потрібно зіставити величину помилки і саму вимірювану величину, і визначити відносну погрішність.