Організація шкільного оздоровчого туру під час зимових канікул

Окрасою курорту є рекреаційний лісосадопарк, створений Полянським лісництвом на горі Лиса. Він займає площу 157 га і тягнеться від північно-східної околиці Поляни до «Сонячного Закар¬паття». Лісосадопарк красивий і корисний для здоров'я в будь-яку пору року, бо й зимою він дає цілюще повітря, лікуючу тишу, від¬криває прекрасні, милуючі погляд ландшафти.

Щодо санаторію «Поляна», то відпочиваючі в ньому можуть щодня піднятися на вершину гори Кичери, звідки відкриваються, без перебільшення, фантастичні краєвиди. Можна побачити дві полонини - Боржаву на сході (г.Стой - 1681 м) та Руну на заході, Вулканічний хребет, «Сонячне Закарпаття». Сфотографуватися на вершині Кичери, коли добре видно полонини та Вулканічний хребет, Уклинський та Оленівський перевали - пам'ять на все життя. Треба сказати, що ландшафти курорту Поляна не тільки не поступаються тим, які бачать відпочиваючі Кисловодська, піднімаючись до т.з. «Храму повітря», на Мале чи Велике Сідло, але перевершують за красою краєвиди кавказького курорту. Для відпочиваючих в Кисло¬водську такі походи - своєрідний ритуал. Завдяки вмілій популяри¬зації серед рекреантів теренкурних маршрутів Кисловодска, на цьому курорті важко уявити відпочиваючого, котрий би хоч кілька разів не піднімався на ці, варті уваги, природні «об'єкти». Щодо Поляни, то лише дехто з відпочиваючих користується нагодою насолодитися чарівними краєвидами, подихати цілющим повітрям, потренувати серцево-судинну, дихальну систему, дістати заряд бадьорості та оптимізму [5, с.5-7]. Ця прогулянка займе не більше двох годин, але враження та бадьорість триватимуть дуже довго. Хто раз не полінився, той обов'язково повторить незабутню прогулянку. Одна з причин того, що не всі рекреанти курорту в повній мірі вико¬ристовують для оздоровлення природні фактори, в тому, що культ¬масові працівники недостатньо проводять роботу для популяризації околиць. А популяризувати є що навіть без того, щоб придумувати легенди. Подивіться на перевал Уклин і уявіть, як через нього пере¬ходили предки мадярів, котрі «віднайшли» на Дунаї свою батьків¬щину, як під час першої світової війни до Уклину пробилися з боями російські солдати генерала Брусілова, а в роки другої світової через нього пройшли воїни Червоної Армії.В лютому-березні, коли природа тільки пробуджується, тери¬торії лісопарків впритул до спальних корпусів суцільно вкриваються ранньо квітучими ефемероїдними рослинами. Вони, ніби відчу¬ваючи, що невдовзі листя дерев припинить потік сонячних променів, спішать порадувати людей своїм цвітінням. Такі значні площі, вкриті «підсніжниками», серед котрих домінує шафран Гейфеля, назавжди залишаються в пам'яті.

Треба знати, що природа ефективно лікує лише при правиль¬ному користуванні її дарами. На відкритому повітрі на людину діє цілий комплекс факторів, які потенціюють один одного. Фізико-хімічні властивості повітря не ідентичні в різних місцях навіть на території санаторіїв та околицях. Далі від корпусів оздоровниць повітря значно чистіше, а в міру підіймання в гори кількість фітон¬цидів, озону, легких аероіонів помітно збільшується. Якщо в 1 см куб. міського повітря міститься всього 50 пар аероіонів, то в горах -5 тис., а поблизу водоспадів близько 200 тис.

Багато рослин вибірково споживають із грунту деякі мікроеле¬менти і у вигляді металоорганічних сполук виділяють їх в атмосферу. Вони стимулюють, нормалізують різні системи організму. Доведено, Що в 80 % людей із безсонням, підвищеною збудливістю, порушен¬нями артеріального тиску вдихання летких речовин дубового лісу влітку або повітря зимового хвойного лісу протягом 1,5 год. значно покращує самопочуття. Навпаки, перебування в листяному пере¬зволоженому лісі при високій температурі повітря може погіршити самопочуття.

За основним лікувальним фактором — мінеральною водою — Поляну відносять у класифікації до бальнеологічних курортів. Але, враховуючи сприятливі кліматичні умови, він є бальнеокліматичним [11].

У Поляні помірно-континентальний клімат. Зима м'яка, літо неспекотне, осінь тепла, тиха й сонячна. Середньорічна температура повітря 10° С (для порівняння: в Моршині 7,6° С). Сонячного сяйва в Закарпатті близько 2 тис. год. на рік, як на курорті Сочі. А це на 200-300 год. більше, ніж в сусідніх Львівській та Івано-Франківській областях. Кількість опадів від 600 до 1300 мм на рік, найбільше в грудні. Максимальна температура повітря в липні (30° С), міні¬мальна (-25° С) в січні. Як правило, крайні температури тривають лише кілька днів. Середньорічна відносна вологість повітря 82%. Вітри бувають дуже рідко і швидкість їх незначна (3-4 м/сек.). Атмосферний тиск 715-756 мм рт.ст. Сніговий покрив звичайно тримається з листопада до кінця лютого, а на північних схилах гір інколи до початку березня. Сонячні ванни на відкритому повітрі можна приймати з 15 квітня до 15 жовтня, але загартовані люди приймають сонячні ванни, катаючись на лижах, навіть в лютому або січні. В будь-якому районі Закарпаття можна проводити кліматолікування. За даними Г.Л.Проць навіть в місцевостях з відносно несприятливими кліматичними умовами (Плай) протягом року спостерігалося тільки 6 днів з дискомфортним типом погоди. Про повідомлення Гідрометцентру з Києва закарпатці жар¬тують, що із столиці для території за Карпатами «на завтра пообі¬цяють те, що було вчора». Чому настільки неточно? Бо в гірських умовах передбачити циркуляцію атмосфери непросто. Щодо Поля¬ни, то часто буває, що над навколишніми горами йде дощ, а на ку¬рорті сухо або й сонячно. Дощові хмари неохоче відриваються від гірських вершин. За чотири дні перебування в горах Рахівщини не вдалося зробити ні одного якісного фотознімка, бо постійно лив Дощ. Проїхавши близько 20 км, побачив яскраве сонце. Трохи далі від високих гір всі ці дні дощу не було. Якщо ви чуєте, що в горах вітер до 25 м/сек, памятайте, що це на висоті 1-2 тис.м, і пригадайте, Що «Сонячне Закарпаття» лише на 340 м вище рівня моря. Таких вітрів у нас просто не може бути, бо село оточене горами висотою 500-1000 м.