Капітальні вкладення їх види та форми здійснення

Досить цікавим є те, що автор Ткаченко Н.М. змінила свій погляд на визначення капітальних інвестицій, яка у підручнику за 1998 рік стверджувала, що це інвестиції підприємства, установи, а у 2000 р. вона, як і Ф.Ф. Бутинець у виданні “Фінансовий облік”, трактує цей термін як витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються та ін.

На нашу думку це є найбільш вдале визначення капітальних інвестицій, яке повністю розкриває трактування данаго поняття, але ми хочемо запропонувати свій термін.

Отож, капітальні інвестиції – це витрати на будівельно-монтажні роботи, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння вже діючих виробничих потужностей та придбання необоротних активів.

Розділ ІІ. Капітальні вкладення їх види та форми здійснення

2.1. Капітальні вкладення їх види та форми здійснення

Капітальні вкладення являють собою інвестиції, спрямовані на будівництво і придбання нових основних фондів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих основних фондів. Вони виступають як матеріалізована форма технічного прогресу, важливий чинник інтенсифікації, збільшення обсягів та підвищення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів споживчої кооперації. Вплив капітальних вкладень на ефективність господарювання виявляється в підвищенні продуктивності праці, збільшенні прибутку підприємств. До складу капітальних вкладень включаються затрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, машин, механізмів, інструментів, інвентарю, інші капітальні роботи і затрати на проектно-розвідувальну діяльність, на утримання апарату управління і технічного нагляду, на відведення земельних ділянок тощо. Важливе значення в здійсненні ефективної інвестиційної політики підприємства ж класифікація капітальних вкладень. Залеж від ознак, покладених в основу класифікації, структура капітальних вкладень підрозділяється на технологічну, відтворювальну, галузеву, територіальну, за призначенням.

Особливе значення для підвищення ефективності капіталь¬них вкладень має покращання їх технологічної структури, що означає співвідношення затрат за їх видами: затрати на буді¬вельно-монтажні роботи; вартість устаткування, машин, меха¬нізмів, інструменту, інвентарю; інші капітальні роботи і затрати.

Прогресивність технологічної структури визначається збіль¬шенням у складі капітальних вкладень питомої ваги затрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. Це дає можливість здійснити відносне зниження капітальних вкла¬день на одиницю продукції, що випускається, і тим самим підви¬щити їх економічну ефективність. Покращання структури капі¬тальних вкладень сприяє підвищенню технічного рівня підпри¬ємства, росту механізації й автоматизації виробництва.

На зміни в технологічній структурі капітальних вкладень впливає ряд чинників і, насамперед, — впровадження в практик) функціонування господарюючих суб'єктів досягнень науково-технічного прогресу.

Відтворювальна структура капітальних вкладень — це роз¬поділ їх за основними формами відтворення основних фондів: на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне пе¬реозброєння діючих підприємств.

До нового будівництва відноситься спорудження окремих виробничих об'єктів, що здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої потужності.

Під розширенням діючих підприємств розуміють споруджен¬ня додаткових виробничих комплексів, нових об'єктів, а також розширення існуючих окремих цехів та об'єктів на території діючих підприємств з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.Реконструкція діючих підприємств являє собою здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання вироб¬ництва, як правило, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення. Вона пов'язана з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня, метою якого є збільшення виробничих потужностей, покращання якості та конкурентоспроможності продукції. До реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об'єктів замість тих, подальша експлуатація яких визнана недоцільною. Технічне переозброєння діючих підприємств означає здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення техніко-економічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження передової техніки і технології, механізації й авто¬матизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно застарілого і фізично спрацьованого устаткування новим, більш продуктивним. Воно здійснюється, як правило, без розширення [існуючих виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, які розробляються на основі техніко-економічного обґрунтування.