Капітальні вкладення їх види та форми здійснення

Ф – фондовіддача основних фондів, грн.;

ФН – фондовіддача нематеріальних активів, грн.

Дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться в прямій залежності від рівня балансового прибутку на 1 грн. виручки, коефіцієнта оборотності оборотних коштів, фондовіддачі основних фондів, фондовіддачі нематеріальних активів.

Розділ ІІІ. Удосконалення порядку фінансування капітальних вкладень

3.1. Шляхи удосконалення порядку здійснення капітальних вкладень

На рівень ефективності використання капітальних вкладень, їхню результативність (віддачу) впли¬ває велика кількість різноманітних організаційно-економічних чинників. Без ретельного врахуван¬ня таких у практиці сучасного господарювання не¬можливо досягти максимальної прибутковості інвестування вироб¬ництва та інших сфер діяльності підприємств. Найбільш істотний вплив на ефективність капітальних вкладень справляють групи чинників, що визначають структуру і тривалість інвестиційно-відтворювальних процесів, ефектоутворюючу спроможність еко¬номічних методів управління ними з боку відповідних суб'єктів господарювання.

Високий рівень ефективності виробничих інвестицій значною мірою пояснюється прогресивністю елементно-технологічної та відтворювальної їхньої структури. Що вища за величиною частка витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більшою є віддача капітальних вкладень. Це зумовлює необхідність ретельного економічного обгрунтування частки капітальних витрат на придбання виробничо-технологічно¬го устаткування для кожного проекту (варіанта) інвестування дію¬чого або споруджуваного підприємства. Особливо активними та цілеспрямованими мають бути дії для оптимізації відтворюваної структури капітальних вкладень. Практичне здійснення таких дій зв'язане з вирішенням двох головних завдань:

1) збільшення віднос¬ного обсягу інвестицій у відшкодування (просте відтворення) вар¬тості машин та устаткування від усієї суми накопиченого амортиза¬ційного (реноваційного) фонду;

2) встановлення раціональних про¬порцій чистих капітальних вкладень у різні форми розширеного відтворення основних фондів і формування необхідних виробни¬чих потужностей підприємств.

Чи не найбільші можливості підвищення ефективності викори¬стання капітальних вкладень зумовлюються організацією сучасної проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому ви¬сокої економічної ефективності проектних рішень. Саме у про¬цесі розробки проектів розширення та реконструкції діючих і спо¬рудження нових виробничих об'єктів (підприємств) мають бути використані найновітніші досягнення в галузі техніко-технологічних та організаційних рішень, будівельних матеріалів і конструкцій, просторового розміщення будівель (споруд); обґрунтовані і прий¬няті для розрахунків зменшені проти минулого періоду та інших аналогічних об'єктів питомі капітальні вкладення; а також реаль¬на кошторисна вартість усього обсягу робіт за відповідною фор¬мою відтворення основних фондів.

Великим і досі маловикористовуваним резервом підвищення ефективності капітальних вкладень є значне скорочення тривалості всіх стадій інвестиційного циклу — від проектування до освоєння введених в дію виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфра¬структури. Як свідчить аналіз фактичного стану справ на під¬приємствах багатьох галузей народного господарства України, три¬валість реконструкції (розширення) діючих і спорудження нових виробничих об'єктів перевищує існуючі нормативи в середньому в два рази, а проектування та освоєння — приблизно в півтора раза. До цього треба додати, що чинні в Україні нормативи тривалості окремих стадій інвестиційного циклу вже й так є істотно більши¬ми, ніж у багатьох зарубіжних країнах з розвиненою ринковою еко¬номікою.Здійснювані з метою збільшення віддачі з кожної грошової оди¬ниці капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні заходи не можуть забезпечити досягнення очікуваних результатів, якщо вони не будуть супроводжуватись дійовими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому. Відтак варто наголосити, що: ці методи не застосовуються ізольовано (само¬стійно), а мають бути складовою частиною впроваджуваного загаль¬ного механізму ринкових відносин між усіма суб'єктами господарю¬вання; першочергового вдосконалення потребують методи визначен¬ня необхідного обсягу та оцінки економічної доцільності капіталь¬них вкладень, прогнозування реальної тривалості інвестиційного процесу для функціонально однакових виробничих об'єктів, систе¬ма мотивації інтенсивного інвестування виробництва.