Фінансове забезпечення та відтворення основних засобів

● відповідальність сторін;

● дата, місце укладання договору.

Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності.

Ст.№20 закону ¢¢Про лізинг¢¢ передбачає, оподаткування прибутку отриманого лізиногодавцем і кредитором в здійсненні лізингової операції відбувається за чинним законодавством. Якщо уважно вивчити закон ¢¢Про ПДВ¢¢(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити, що він стимулює лізингові операції для українських лізиногодавців та виробників предмету лізингу, що дасть змогу розширити експорт лізингової продукції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні основні виробничі фонди. З іншого боку, закон зменшує активність нерезидентів на ринку лізингових послуг.

Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди. Орендар отримує у тимчасове користування вартість, втілену в машинах і обладнанні, на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізингових стосунків виступають і комерційні банки. В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основних фондів і, тим більше, для участі банків у орендних стосунках, тобто для здійснення ними лізингових операцій.

На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина – нестабільність економічної ситуації, високі темпи інфляції, тощо.

Якщо банк проводе лізингові операції, то для нього більш вигідно обходитися без посередництва лізингових компаній. В такому разі банк, купуючи машини і устаткування, є їх покупцем, а здаючи їх в орендуза лізингові угоди, робиться лізиногодавцем. Для оплати придбаного устаткування можуть бути використані власні кошти банку – статутний фонд, резервний фонд та інші фонди, які створені за рахунок доходу, який залишається в розпорядженні.

Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із застосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізиногодавцю (банку) та лізингоотримувачу. Перший у більш короткі строки повертає вкладені ресурси, другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність, якщо така умова передбачена в договорі.

Банк має право передати майно в оренду на строк більш короткий, ніж період амортизації, за умови, що після закінчення цього строку лізингоотримувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізиногодавця по відшкодуванню високої залишкової вартості устаткування, то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду. У договорі лізингу необхідно зафіксувати, що лізингоотримувач не може відмовитися від оренди майна раніше строку договору, в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію, яка дорівнює сумі внесків за оренду, що залишається наведені на малюнку № 5

Співвідношення періодів амортизації і строків оренди.

Показники(роки)Роки

Період амортизації3456-789-10

Мінімальний строк договору334567

Мал. № 5. Співвідношення періодів амортизації і строків оренди

Отже питання надання банками лізингових послуг є пріоритетним, а це свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства про лізинг, як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів, створення умов для заохочення банків для проведення лізингу, бо це дає можливість збільшення доходів, появи нових клієнтів, тощо.