Економічна сутність санації підприємств, передумови прийняття рішення щодо проведення фінансової санації підприємств

Згідно з класичною моделлю, функціональну схему якої показа¬но на рис. 1, процес фінансового оздоровлення підприємства по¬чинається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. На осно¬ві первинної інформації (первинні бухгалтерські документи, рі¬шення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначаються зов¬нішні та внутрішні фактори кризи, а також реальний фінансовий стан фірми.

У рамках внутрішнього аналізу поглиблено досліджується фі¬нансовий стан на основі розрахунку ряду коефіцієнтів. Основними з них с показники платоспроможності, ліквідності, фінансового ліве-риджу, прибутковості тощо. Коли отримано необхідні дані щодо фі¬нансового стану підприємства та причин фінансової кризи, згідно з класичною моделлю санації роблять висновок про можливість або недоцільність санації даної господарської одиниці. Якщо виробни¬чий потенціал підприємства зруйновано, капітал втрачено, структу¬ра балансу незадовільна, то приймають рішення про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідацію може бути здійс¬нено на добровільній основі (злиття, продаж об'єкта цілком або час¬тинами) та в примусовому порядку.

Добровільна ліквідація підприємства-боржника - це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза су¬довими органами, на підставі рішення власників або угоди, укладе¬ної між власниками даного підприємства та кредиторами і під контролем останніх.

Примусова ліквідація підприємства - це процедура ліквідації не¬спроможного підприємства, яка здійснюється з рішення арбітражно¬го суду (як правило, в процесі провадження справи про банкрутство).

Рис. 1. Класична модель санації (за: Zdrowomyslow N.. Spies С., Gellink M. Sanierung in Kriesenzeiten // Der Betriebswirtschaft. - 1994. - № 2. - S. 25)

У разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, має достатньо кваліфікований управлінський персонал, ринки збуту товарів, а ви¬робництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, приймається рішення про проведення санації.

Тут треба зазначити, що в економічній літературі часто згадуєть¬ся концепція швидкого виявлення фінансової кризи та радикальних санаційних дій (Primal des Handelns). Прихильники цієї концепції (в основному економісти-практики) не враховують того факту, що во¬на не залишає часу для ретельного дослідження причин кризи та розробки оптимальної санаційної стратегії. Навпаки, велика група теоретиків (Д. Фехнер, Г. Гесс, Н. Здравомислов та інші) цілком справедливо стверджує, що «цейтнот» у підготовці санаційних за¬ходів - основний фактор майбутніх невдач, оскільки втрачається шанс для розробки імпровізованих та гнучких дій. Саме тому окре¬мим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегі¬чних цілей та тактики проведення санації.

Стратегія є узагальненою моделлю дій, необхідних для досяг¬нення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні до¬вготривалих конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть її - у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.

Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямова¬ності, на 20% - від ефективності оперативного управління і на 10% - від якості виконання поточних завдань. Виходячи з цього загальний ус¬піх санації забезпечують: якість стратегічного аналізу; реальність стра¬тегічного планування; рівень реалізації стратегічних завдань.

Відповідно до вибраної стратегії розробляють програму санації, тобто систему спрогнозованих, взаємозв 'язаних заходів, спрямова¬них на вихід підприємства з кризи. Вона формується на основі ком¬плексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.

Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить:

техніко-економічне обгрунтування санації;

розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досяг¬нення стратегічних цілей;

конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу;