Фінансова криза на підприємстві, її симптоми та фактори виникнення

• визначення індикаторів раннього попередження, які мо¬жуть вказувати на розвиток того чи іншого негативного проце¬су;

• визначення цільових показників та інтервалів їх зміни стосов¬но кожного індикатора;

• формування завдань для центрів обробки інформації (розроб¬ка висновків щодо впливу тієї чи іншої інформації на діяльність підприємства);

• формування інформаційних каналів: забезпечення інформа¬ційного зв'язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами - керівниками всіх рівнів.

Одним із найважливіших інструментів системи раннього попере¬дження та прогнозування банкрутства підприємств є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на підставі якого можна з достатньою ймовірністю передбачити банкрутство суб'єкта госпо¬дарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному до¬слідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші - успішно продовжують свою дія¬льність. При цьому добирається ряд показників (коефіцієнтів), для кожного з яких визначається питома вага в так званій «дискримі-нантній функції». Як і граничне значення вибраних показників, ва¬гомість може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої нале¬жить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Залежно від величини інте¬грального показника робиться висновок про належність об'єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів, чи до групи таких, що ус¬пішно функціонують.

Попередником дискримінантного аналізу є тест на банкрутство Тамарі (фінансовий аналітик «Bank of Israel»). В основу тесту Та¬марі покладено шість показників: коефіцієнт забезпеченості влас¬ним капіталом, прибутковість капіталу, абсолютна ліквідність, кое¬фіцієнт співвідношення вартості товарної продукції до запасів готової продукції на складі, коефіцієнт оборотності основного капі¬талу, коефіцієнт співвідношення обороту від реалізації та дебітор¬ської заборгованості.

Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспромож¬ності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредито¬спроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозуван¬ня банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта.

Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також на¬зву «розрахунок Z-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.

Z = 1,2 А + 1,4 В + 3,3 С + 0,6 D + 1,0 Е

ПОКАЗНИКРОЗРАХУНКОВІ СКЛАДОВІ

Zінтегральний показник рівня загрози банкрутства

Aробочий капітал / загальна вартість активів

Вчистий прибуток / загальна вартість активів

Счистий дохід / загальна вартість активів

Dринкова капіталізація компанії (ринкова вартість акцій) / сума заборгованості

Еобсяг продажу / загальна вартість активів

ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА «Z»ІМОВІРНІСТЬ БАНКРУТСТВА