Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

В цьму випадку роль інструмента фінансування найкраще виконує переводний ( трансферабельний ) акредитив .Переводним акредитивом є акредитив за яким Перший бенефіціар може просити банк , уповноважений виконати платіж , прийняти зобов'язання про те , що акредитивом міг би користуватись повністю чи частково один або декілька Других бенефіціарів . Таким чином посередник або генпідрядник шляхом перводу виставленого на них акредитива на користь виробника чи субпідрядника виконують свої зобов'зання перед ними . Цей механізм дозволяє уникнути посереднику ( генпідряднику ) банківського кредиту .

Висновки

Підводячи підсумки я вважаю за необхідне зробити наголос на декількох особливо важливих моментах .

Якщо наша держава поставила собі за ціль стати економічно і політично незалежною , то першочерговою умовою цього є вихід та закріплення України на зовнішньоекономічній арені . Природньо постає питання про формування у зарубіжних партнерів привабливого іміджу нашої держави . Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб'єктами господарювання тих правил та норм , що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин .

Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм . Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин , яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньекономічних стосунках .

Треба чітко усвідомити , що в капіталістичному світі , в який ми намагаємось інтегруватись , данний фінансовий механізм створювався і вдосконалювався починаючи з кінця 19 сторічча. Певно , що був досягнений певний успіх у цій сфері . Отже нашій країні не треба “ винаходити велосипеда “ і проходити той шлях , який вже був пройдений .

Нам надається можливість , спираючись на світовий досвід , уникнути тих помилок , які були зроблені до нас , і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності .

Ефективність такої схеми розвитку можна побачити на прикладі Японіі , яка після 2 Світової війни , застосовуючи найкращий світовий досвід і своє прагнення працювати створила на данний момент одну з наймогутніших фінансових систем світу .

В данному випадку не йдеться про сліпе копіювання “ західного зразка “ , а про його пристосування до наших специфічних умов на першому єтапі і подальше самостійне формування вищезазначеного механізму .

На данний момент вже зроблені певні кроки в цьому напрямку : сформована власна валютна система , система кредитно-фінансових установ . Але й досі лишається не вирішеною одна з найважливіших проблем - проблема стимулювання власного виробництва та заохочення українського виробника до виходу на світову арену .

В данний час пред українськими фірмами постали наступні проблеми ,які заважають ним повноцінно працювати , як ланкам системи міжнародного бізнесу :

1 ) нестабільність податкового законодавства ;

2 ) великий тягар податків , який несуть на собі підприємства ;

3 ) неможливість отримати довгострокові кредити на розвиток виробничої бази.

Держава повинна зрозуміти , що в світі нас ніхто не чекає і навіть навпаки багато хто хотів би , що Україна стала лише аграрно-сировинним додатком до европейського та світового ринку . Також треба усвідомити , що якщо ми зараз віддамо ті ринки які моглиб обслуговувати то потім у майбутньому їх буде дуже важко відвоювати , і здається не має сенсу нагадувати , що і зараз і в майбутньому це будуть втрачені кошти , і кошти дуже великі .