Суть, види та функції податків

Принцип справедливості, незважаючи на запеклі суперечки з приводу його суті і змісту, от уже протягом 200 років є головним орієнтиром будь-якої цивілізованої системи оподатковування. На думку В. Пушкарьової історична суперечка про пріоритетність у принципах оподатковування зробив своєрідний рух по спіралі: від справедливості по А. Сміту, достатності по А. Вагнерові, знову до принципів справедливості в податкових системах промислово розвитих країн кінця XX століття.

Ідея податкової справедливості в ряді країн одержала законодавче, а найчастіше і конституційне закріплення. Так, у Конституції Ліхтенштейну передбачено, що держава передбачає справедливе оподатковування, звільняючи від оподатковування мінімум для існування й обкладаючи більш високими ставками більш великі доходи і майна. У деяких випадках категорія справедливості закріплювалася безпосередньо в назвах самих податкових законів. Так, наприклад, фінансові реформи Рональда Рейгана в 1982 році в США починалися саме з Закону про справедливе оподатковування і фіскальну відповідальність.

Проблема справедливості - це проблема в першу чергу етичного характеру. Ще в 1887 році російський дослідник М. Алєксєєнко відзначав, що при формуванні податків люди прагнуть до "справедливості", але "людська справедливість" відносна і залежить від соціально-політичного устрою.

Однак говорячи про принцип справедливості в податковій сфері, необхідно враховувати, що це економіко-правовий принцип, що змушує розглядати цю категорію з двох точок зору: економічної і юридичної.

В економічному плані принцип справедливості означає, що державні податки і витрати повинні впливати на розподіл доходів, покладаючи тягар на одних людей і надаючи блага іншим. Причому в закордонній економічній науці розрізняють два основних аспекти цього принципу: горизонтальний і вертикальний.

Принцип горизонтальної справедливості припускає, що платники, що знаходяться в рівному економічному становищі, повинні знаходитися й у рівній податковій позиції, тобто кожний повинний виплачувати податок однакової величини (принцип платоспроможності). В основі цього принципу лежить наступна ідея про те, що сума стягнутих податків повинна визначатися в залежності від величини доходів платника.

Однак у даному випадку встає етична проблема визначення рівності, оскільки не завжди рівність може досягатися шляхом зіставлення поточних доходів. Візьмемо, наприклад, двох людей, що працюють на одному заводі, що роблять однакову роботу й одержують однакову зарплату. Один з них не має не однієї дитини, а інший має на утриманні п'ятьох дітей. Чи можна вважати їх в рівному положенні? Очевидно, ні.

Відповідно до принципу вертикальної справедливості, особи, що знаходяться в нерівному положенні, повинні знаходитися в нерівній податковій позиції, іншими словами, хто одержує більше від держави тих чи інших благ, той повинний більше платити у виді податків (принцип вигод). Однак наскільки справедливий принцип вигод, залежить від того, на що витрачаються державні засоби, отримані через податки. Так, загальновідомо, що люди похилого віку з одного боку, мають більш низькі доходи в порівнянні з молодим працездатним населенням, а з іншого боку, частіше прибігають до послуг державної охорони здоров'я. Принцип платоспроможності говорить про те, що люди похилого віку повинні платити більш низькі податки. У той час як відповідно до принципу вигод люди похилого віку повинні платити податків більше, тому що вони покористуються від державного фінансування лікарень і клінік. Очевидно, що в даному випадку застосування принципу вигод до пенсіонерів і осіб літнього віку буде несправедливим.

Якщо ж розглядати питання фінансування будівництва і ремонту автомобільних доріг, то багато хто погодяться з тим, що користувачі автомобільних доріг і власники автотранспорту повинні віддавати більше інших на утримання автодоріг.

Слід зазначити, що виділення "вертикальної" і "горизонтальної" справедливості все-таки не вирішує одну з головних проблем, що існують у податковій сфері сьогодні - як визначити ступінь справедливості оподатковування?

2.3 Види податків.

Податки бувають двох видів: - прямі та непрямі.Прямі податки. Прямі податки прямо стягуються із суб'єкта оподаткування (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток, податки у фонд соціального страхування і т.д.). Прямі податки прямо пропорційні платоспроможності.