Грошові реформи
Від зволікань із впровадженням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України.
Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України 1995 – першої половини 1996 р., забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:
• суттєво уповільнилась інфляція;
• було знищене так зване грошове нависання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;
• зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;
• уповільнились темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;
• зросла активність домогосподарств як суб’єктів економіки;
• зросли доходи та заощадження населення;
• поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.Значне зниження темпів інфляцій розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. У червні й липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1%, а у серпні – 105,7% до попереднього місяця (за 109,4% у січні).
Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до додара США та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що разом зі зниженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію в Україні.
Суттєво зменшився спад виробництва в порівнянні з попереднім роком ( з 14,1% за січень-серпень 1995 року до 3,7% за відповідний період 1996 р.). Зменшення обсягів валового внутрішнього продукту за цей період знизилось з 12,4% до 9,5%.
Грошові доходи населення в липні 1996 р. в порівнянні з червнем зросли на 26%.
Незважаючи на ревальвацію українського карбованця протягом першого півріччя 1996 р. експорт товарів та послуг у порівнянні з відповідним періодом 1995 р. зріс на 30,6%, що за повільнішого темпу зростання імпорту (27,3%) забезпечило зниження на 2,3% від’ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України і стало передумовою дальшого розвитку зовнішнього сектора економіки.
Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні було досягнуто послідовнішим і активнішим застосуванням ринкових механізмів, зокрема: запровадженням неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продажу державних цінних паперів, дальшою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності й валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити й кредити комерційних банків.
У цьому плані ситуація в Україні напередодні грошової реформи значно різнилася від ситуації в таких країнах, як Естонія, Молдова, Німеччина (1948 р.), з високою інфляцією і навіть гіперінфляцією, і була близькою до ситуації в Польщі, Чехії, Аргентині.
Головними завданнями грошової реформи були:
-заміна тимчасової грошової одиниці на національну валюту – гривню;
-заміна масштабу цін;
-створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.
Характер реформи. Вибір прозорого варіанта та неконфіскаційноо типу грошової реформи був зумовлений необхідністю: