ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Відсутня однозначність у трактуванні категорії капіталу і серед сучасних західних економістів. Зокрема, Є.Ф. Брігхем дає визначення капіталу як необхідного фактору виробництва, що має вартість. У той же час, Е.Нікбахт і А. Гроппеллі визначають капітал як “активи компанії мінус її боргові зобов’язання”, але таке трактування відповідає поняттю власного капіталу. В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку власний капітал визначається як “частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань”.

Сучасні вітчизняні економісти, зокрема Г.Н. Климко, В.П.Нестеренко, визначають сутність капіталу з точки зору мікроекономічних підходів як “суму вартісної оцінки майна і коштів підприємця, які він може використати на господарські потреби”. Зважаючи на це, слід дотримуватись думки, що капіталом є не просто вартісна оцінка майна і коштів, які використовуються на господарські потреби, а вартісна оцінка майна і коштів, які в майбутньому можуть принести доход.

Капітал у широкому понятті означає майно, котре здатне приносити доход, але залежно від місця, мети і способу утворення може виступати в різних формах, в цілому утворювати всі ті ж активи, які у процесі підприємницької діяльності можуть збільшуватись. При цьому особливо гостро стоїть завдання визначення ролі і місця фінансових ресурсів підприємства в понятійному апараті капіталу.

У вітчизняній науковій літературі відсутнє однозначне трактування понять “фінансові ресурси” і “капітал”, що призводить до їх ототожнення переважної більшості випадків. Крім того, в західній економічній літературі використання поняття “фінансові ресурси” на мікрорівні не є характерним. Дане поняття досить часто ототожнюється з категорією капіталу чи заміняється поняттям “зовнішніх і внутрішніх джерел фондів” 120.

Уточнюючи визначення таких фундаментальних понять, як фінансові ресурси і капітал, В.Г. Білолипецький вказує, що “капітал – це частина фінансових ресурсів, які задіяні фірмою в оборот і приносять доходи від цього обороту”, а принципова різниця між фінансовими ресурсами і капіталом фірми заключається у тому, що у будь-який момент часу фінансові ресурси більші чи дорівнюють капіталу фірми. При цьому рівність означає, що у фірми немає фінансових зобов’язань і всі наявні фінансові ресурси пущені в оборот. Але, на нашу думку, таке трактування зводить поняття капіталу до категорії тільки власного капіталу, тоді як реально існує додатковий, залучений капітал. Крім того, згідно із Положеннями та стандартами обліку капітал є фінансовою категорією, притаманною пасиву бухгалтерського балансу, і тому категорію капіталу слід розглядати як сукупність, а не частину фінансових ресурсів, як сумарний показник, який вказує на завершеність дії (статутний капітал, власний капітал, залучений капітал), у той час, як фінансові ресурси виступають засобом його формування. Зокрема, кредиторська заборгованість усіх видів, короткострокові і довгострокові позики самі по собі ще не є капіталом, оскільки безпосередньо не приносять збільшення вартості активів, але через механізм їх залучення і використання у фінансовій діяльності підприємство може сформувати залучений капітал, який при вмілому використанні здатне принести дохід.

Тому капітал – це сукупність фінансових ресурсів, які формуються на підприємстві в залежності від місця, мети і способу утворення, в той час як фінансові ресурси являють собою сукупність фондів грошових коштів, які утворюються в процесі створення, розподілу і перерозподілу сукупного суспільного продукту і національного доходу, і знаходяться в розпорядженні підприємства для реалізації фінансових відносин.

Капітал складається з матеріальних цінностей, грошових коштів і фінансових вкладень, які призначені для розвитку виробничого процесу або пущені в оборот і приносять прибутки від цього обороту. Тому в структурі капіталу виділяють статутний, авансований, основний, оборотний, інвестиційний, акціонерний, реальний, постійний, змінний капітал. В цілому структуру капіталу АТ можна показати схематично (рис.1).В основі капіталу підприємства лежить вкладений капітал, який визначається майном, що складає його актив. Вкладений капітал не означає те ж, що і акціонерний чи пайовий капітал, який включає в себе грошові кошти і цінні папери, внесені акціонерами чи пайовиками і записані в пасив балансу підприємства. Вкладений капітал, як правило, повинен перевищувати суму акціонерного чи пайового капіталу.Отже, структурною частиною вкладеного капіталу є акціонерний (пайовий) капітал, який являє собою сукупність засобів, що передані у вигляді вкладів в постійне користування товариства його власником чи учасниками.

Акціонерний (пайовий) капітал складається із вкладів його акціонерів (засновників) і може утворюватися за рахунок майнових, грошових вкладів і цінних паперів. Згодом він може зазнати ряд модифікацій, характер яких буде розрізнятися залежно від юридичної природи товариства.