Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю

МВФ і МБРР мають статус спеціалізованих установ ООН. Вони були створені за її рішенням у липні 1944 р. на міжнародній валют¬но-фінансовій конференції у Бреттон-Вудсі (США) з метою спри¬яння якнайшвидшому відновленню світової економіки та торгівлі, істотно підірваних унаслідок Другої світової війни: Банк — для на¬дання довгострокових кредитів і гарантування інвестицій, Фонд — для сприяння стабілізації курсу валют, попередження порушення рівноваги платіжних балансів, усунення системи валютних обме¬жень, розвитку системи багатосторонніх розрахунків тощо.

Міжнародний валютний фонд — міжнародна валютно-фінан¬сова акціонерна організація, своєрідний інститут співробітництва, що прагне встановити впорядковану систему платежів та грошових переказів між країнами.

Основні цілі МВФ:

сприяти збалансованому зростанню міжнародної торгівлі;

підтримувати стабільність обмінних курсів валют;

сприяти створенню багатосторонньої системи розрахунків за

поточними операціями між членами Фонду та усуненню валютних

обмежень, які гальмують зростання міжнародної торгівлі;

надавати країнам-членам кредитні ресурси, які даватимуть

змогу збалансовувати зовнішні платежі без використання обмежу¬

вальних заходів у галузі зовнішньої торгівлі та розрахунків;

слугувати міжнародним центром співробітництва та консуль¬тацій з валютних питань.

МВФ почав свою діяльність у травні 1946 р., маючи у своєму складі 39 країн. Нині до нього входить 178 країн, які представляють найрізноманітніші політичні та економічні системи. Членство у МВФ доступне будь-якій країні, яка проводить незалежну зовнішню політику і готова дотримуватися прав та обов'язків, передбачених Статутом МВФ.

Джерелом фінансових ресурсів МВФ є статутний капітал, що формується за рахунок внесків країн-учасниць в обсязі наданих їм квот, а також накопичень від кредитної діяльності.

Вступаючи до МВФ, кожна країна вносить своєрідний членський внесок: певну суму грошей, яка називається квотою. Квота визна¬чає організаційні та фінансові відносини країни-члена з МВФ. Квота призначена для:

створення об'єднаних грошових запасів, за рахунок яких на¬

даються кредити країнам, котрі мають фінансові труднощі;

визначення максимального обсягу фінансування з боку Фон¬ду (суми, яку країна-учасниця може позичити у МВФ або отримати

під час періодичного розподілу спеціальних активів — СДР);

визначення кількості голосів, якими володіє кожен учасник.

Фонду.МВФ самостійно встановлює розмір квоти на підставі аналізу таких макроекономічних показників, як національний дохід та обся¬ги зовнішньої торгівлі і платежів.