Обслуговування державного зовнішнього боргу

Національний банк України щоквартально одержує дані про стан заборгованості за іноземними кредитами з трьох джерел:

у частині прямого державного боргу за іноземними кредита¬ми, залученими безпосередньо урядом України, — від Міністерства

фінансів України;

у частині державного боргу за іноземними кредитами, залуче¬ними резидентами України під державні гарантії, — від Укрексім¬банку та кількох уповноважених банків, які виконують функції банків-агентів щодо обслуговування гарантованих державою іноземних кредитів;

у частині приватного негарантованого державою боргу за іно¬земними кредитами, залученими без урядових гарантій, — від упов¬новажених банків України, які обслуговують позичальників.

Інформація про кожний довгостроковий іноземний кредит (тобто зі строком погашення більше одного року), що залучається в Україну, відображається у щоквартальній банківській статистичній звітності, яка подається резидентами України — позичальниками іноземних кредитів уповноваженим банкам України, що їх обслуговують.Крім цього, на Національний банк покладено функції контролю за дотриманням ліміту державного зовнішнього боргу України, який за поданням Кабінету Міністрів України має затверджуватися Вер¬ховною Радою України.

Мета управління зовнішнім боргом — за рахунок зовнішніх позик забезпечити економічний розвиток країни й уникнути при цьому мак¬роекономічних труднощів і проблем платіжного балансу у майбут¬ньому. Для країн, що проводять програму радикальних економічних реформ, зовнішня фінансова підтримка необхідна як для фінансуван¬ня структурних перетворень платіжного балансу країни, так і для при¬скорення стабілізації економіки, досягнення економічного зростання.

Проте механізм впливу зовнішніх позик на макроекономічну си¬туацію неоднозначний і має розглядатися у контексті взаємовпливу інвестицій, економічного зростання і зовнішніх позик, оскільки нас¬лідком нераціональних та зайвих зовнішніх запозичень можуть бути такі боргові зобов'язання перед нерезидентами, які в майбутньому значно обмежать свободу проведення економічної політики. Тягар зовнішнього боргу країни може справити депресивний вплив на розвиток економіки через неплатоспроможність країни-боржника, втрату довіри кредиторів та обмеження доступу до зовнішніх дже¬рел фінансування.

Згідно з міжнародними методами регулювання зовнішньої забор¬гованості оцінка рівня зовнішньої заборгованості країни здійсню¬ється з погляду економічного розвитку держави в зіставленні з ос¬новними макроекономічними показниками.

За методикою Світового банку для визначення рівня обтяжливо¬сті зовнішнього боргу та віднесення країни до відповідної категорії

щодо зовнішньої заборгованості (країни з надмірним чи помірним рівнем заборгованості) використовуються такі показники:

Таблиця 6.1

Показник, що характеризує рі¬вень зовнішньої заборгованості країниНадмірний рівень забор¬гованості (критичне зна¬чення показника)Помірний рівень заборго¬ваності (критичне значен¬ня показника)

1. Валовий борг у відсотках до ВВП5030

2. Валовий борг у відсотках до річного експорту товарів та послуг275165

3. Сукупні платежі щодо обслуговування зовнішньо¬го боргу у відсотках до річ¬ного експорту товарів та послуг3018

4. Відсоткові платежі щодо обслуговування зовнішньо¬го боргу до річного експор¬ту товарів та послуг2012

На сьогодні Україна не належить до категорії країн з надмірним рівнем заборгованості. Проте наведені показники не вичерпують усіх ефективних індикаторів рівня зовнішньої заборгованості краї¬ни. Оцінка рівня зовнішньої заборгованості з макроекономічного погляду (з позиції платіжного балансу) не враховує навантаження державного бюджету щодо обслуговування зовнішнього боргу (тоб¬то відношення витрат на обслуговування зовнішнього державного боргу до доходів бюджету), яке має особливе значення для країн, що