Інвестиції в Україні

Розрахунки коефіцієнтів та проведення аналізу фінансово-господарської діяльності розглянемо на прикладі підприємства хімічної промисловості ВАТ “Дихлофос”. Для цього використаємо квартальні баланси підприємства та його фінансові звіти.

3.1. Розрахунки фінансово-господарської діяльності підприємства

3.2.Графіки показників фінансово-господарської діяльності

Тепер проаналізуємо фінансово-господарську діяльність підприємства хімічної промисловості “Дихлофос” на основі балансу підприємства та його фінансового звіту (поданих в пункті 3.1.). Для цього побудуємо графіки, на яких відображено зміни показників фінансово-господарської діяльності підприємства “Дихлофос” за період з 4-го кварталу 1994 року по 3-й квартал 1998 рік, що надасть змогу визначити функціонувало підприємство в цей період.

•Коефіцієнт грошової платоспроможності. Цей показник характеризує здатність підприємства негайного погасити боргові зобов’язання. Нормативне значення цього показника знаходиться в межах від 0,2 до 0,35. В нашому випадку цей показник менший за нормативне значення, тому ми можемо сказати, що підприємство не може погасити боргові забв’язання.

•Коефіцієнт розрахункової платоспроможності. Значення цього коефіцієнта повинно бути більшим за значення попереднього показника, адже в чисельник входить більше активів, хоча і менш ліквідних, ніж грошові кошти. На нашому прикладі видно, що з 96 року на підприємстві погіршився фінансовий стан.

•Коефіцієнт ліквідної платоспроможності. Цей коефіцієнт показує, чи вистачить у підприємства усіх оборотних засобів, щоб розрахуватись по борговим зобов’язанням. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності повинен бути більшим за 1. Бачимо, що до 4-го кварталу 1996 року підприємству було платоспроможне, але потім платоспроможность погіршилась, як і фінансовий стан і продовжує погіршуватися.

•Коефіцієнт критичної ліквідності. Цей коефіцієнт показує, чи вистачить у підприємства усіх оборотних засобів, щоб розрахуватись по поточним борговим зобов’язанням. Бажано, щоб це значення незначно перевищувало 1, хоча можна задовольнитися і значенням 0,8-0,9. В нашому підприємстві бачимо значне перевищення 1, це говорить про недоліки у використанні поточних активів, а це, в свою чергу, зниження показника прибутковості підприємства.

•Прибуток на власний ( акціонерний) капітал. Прибуток на власний капітал є показником рентабельності будь-яких інвестицій як підприємства в цілому, так і окремої інвестиції конкретного суб’єкта, наприклад засновника. До 2-го кварталу 1996 підприємство функціонувало, з перебоїнами, але прибуток був, на графіку видно, що після 2-го го кварталу 1996 року прибутку не стало.

•Рентабельність сукупного капіталу. Показник рентабельності сукупного інвестованого капіталу визначає продуктивність усього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження. Він показує скільки прибутку приносить кожна гривня, інвестована (вкладена) в активи.•Рентабельність продажів. Цей показник вказує на те, скільки прибутку приносить кожна гривня обсягів реалізації. Якщо подивитись на графік, бачимо, що до 2-го 1995 року підприємство поганенько працює, але після прибутковість його просто зменшується на очах. По всіх показниках рентабельності можна сказати, що підприємство не одержує зовсім ніякого прибутку з 2-го кварталу 1995 року.

•Коефіцієнт фінансової стабільності. Бажано, щоб значення цього показника перевищувало 1. Я к видно на графіку значення цього коефіцієнту більше за 1 до 3-го кварталу 1996 року, це є свідченням того, що підприємство в більшій мірі оперує власними грошима. Але після 3-го кварталу 1996 року підприємство почало брати кредити, а це, в свою чергу, може призвести до послаблення фінансової стійкості підприємства.

•Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії). Коефіцієнт фінансової незалежності вказує, яку долю займає власний капітал в структурі робочого капіталу. Бажано, щоб значення цього коефіцієнту було не меншим за 0,5. На графіку видно, що підприємство використовує більше власні кошти, але з 2-го кварталу 1996 року його фінансова незалежність стає падати.

Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов’язань. Цей коефіцієнт показує ступінь залежності підприємства від довгострокових. Наше підприємство зовсім незалежить від довгострокових зобов’язань, але з 3-го кварталу 1996 року воно почало брати довгострокові кредити. Невпинне зростання цього показника протягом декількох звітних періодів може призвести до втрати платоспроможності підприємства.