Операції комерційних банків на фондовому ринку

В першому розділі розглядається суть та риси фондового ринку як складового елементу фінансового ринку, подається характеристика сучасного фондового ринку України, тенденції його розвитку, проблеми та шляхи їх подолання, комерційні банки розглядаються як суб’єкти ринку цінних паперів України.

Другий розділ безпосередньо присвячений операціям комерційних банків на фондовому ринку на прикладі конкретного комерційного банку. У розділі розглядаються як теоретично можливі так і реальні операції дирекції з цінними паперами в 1998 році, їх структура, динаміка доходів від фондових операцій.

В роботі використані нормативні документи України стосовно фондового ринку та регулювання діяльності комерційних банків в галузі цінних паперів, звіти про діяльність облдирекції в 1998 році, широке коло публікаційних матеріалів, запропоновані практичні рекомендації по вдосконаленню діяльності дирекції з цінними паперами.

1. Фінансовий ринок як механізм перерозподілу капіталу.

1.1. Фондовий ринок, як складова частина фінансового ринку.

Фінансовий ринок – це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та заставодавцями за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал. Фінансовий ринок є сукупністю кредитно-фінансових інститутів, що спрямовують потік грошових коштів від власників до заставодавців і назад.

Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з багатьма учасниками, фінансовими посередниками, що оперують різноманітними фінансовими інструментами та виконують широкий набір функцій з обслуговування та управління, як інвестиційними зокрема, так і взагалі економічними процесами.Фінансовий ринок поділяється на грошовий ринок та ринок капіталів (див. схему 1.).

Схема 1. Структура фінансового ринку

Розглянемо конкретно складові елементи цієї схеми.

Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових кредитних операцій (до одного року). В свою чергу грошовий ринок поділяється на обліковий, міжбанківський та валютний ринки. До облікового ринку відносять той, на якому основними інструментами є казначейські та комерційні векселі, інші види короткострокових зобов’язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку обертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких – висока ліквідність та мобільність. [50,c.243]

Міжбанківський ринок – це частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки.

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов’язаний зі сплатою грошових зобов’язань юридичних та фізичних осіб різних країн.

Ринок капіталів охоплює середньо- та довгострокові кредити, а також акції та облігації. Він поділяється на ринок цінних паперів (середньо- та довгострокових) та ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів. На відміну від грошового ринку, який задовольняє в основному короткострокові потреби, ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Задача РЦП – забезпечити найбільш повний та швидкий перелив заощаджень в інвестиції по ціні, яка влаштовувала б обидві сторони.

Таким чином, ринок цінних паперів являється тією частиною фінансового ринку яка охоплює, як кредитні відносини так і відносини співвласності. Учасниками ринку цінних паперів є емітенти цінних паперів, інвестори та інвестиційні інститути. [50, c.255]

Емітент цінних паперів – це юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску. В ролі емітенту може виступати держава, державні органи, підприємства, спільні підприємства та підприємства з іноземним капіталом, зареєстровані на території України.