Національна валюта України та шляхи її стабілізації

Організація контролю за роботою обмінних пунктів упов­новаженими органами передбачає перевірку видачі, здачі й обліку іноземної валюти та сум у гривнях, додержання вимог зберігання валютних коштів, правильності ведення бухгал­терського обліку та документації, оформлення реєстрів-жур­налів та додержання курсів валют.

Контроль поділяють на вступний, поточний та виїзний.Вступний контроль здійснюється регіональними управ­ліннями Національного банку України з метою аналізу доку­ментів на отримання права на здійснення обмінних операцій.

Поточний контроль базується на аналізі звітності, яку подають уповноважені банки відносно діяльності обмінних пунктів.

Проте операції з іноземною валютою та платіжними доку­ментами в іноземній валюті (в тому числі валютообмінні опе­рації) згідно з пунктами 309 і 310 розділу 1 глави VII Інструкції №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 7 липня 1994 p. за №129 із змінами та доповненнями від 15 вересня 1998 p. №368, від 28 вересня 1998 p. №395 та від ЗО вересня 1998 p. №402, здійснюються також через операційні каси уповноважених банків: прибут­кові, видаткові та прибутково-видаткові на підставі відповід­них касових документів.

Операції з готівковими валютними цінностями (в тому числі валютообмінні операції), що здійснюються в операційних ка­сах, відповідно до ст. 4 Закону не підлягають патентуванню, оскільки такі каси за своїм статусом не е пунктами обміну іноземної валюти.

Отже, виходячи з викладеного, з 14 серпня 1997 p. патен­туванню підлягають операції з торгівлі готівковими валют­ними цінностями, які здійснюються у пунктах обміну іно­земної валюти, в тому числі у пунктах обміну уповноваже­них банків, незалежно від місцезнаходження цих пунктів.

Якщо уповноважений банк в одному приміщенні з операцій­ною касою відкрив пункт обміну іноземної валюти і зареєстру­вав його в обласному управлінні Національного банку України, що, в свою чергу, потребує реєстрації сертифікованої комп'ютер­ної системи або ЕККА у податковій адміністрації, то операції з торгівлі готівковими валютними цінностями у цьому пункті підлягають патентуванню згідно з вимогами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Порядок переміщення валюти через митний кордон України.

Одним із об'єктів валютного регулювання та контролю є переміщення іноземної валюти через митний кордон Украї­ни, яке здійснюється відповідно до Порядку переміщення іно­земної валюти через митний кордон України, затвердженого спільним листом Національного банку України від 14 березня

1993 p. №19029/381 та Державного митного комітету України від 17 березня 1993 p. №11/1-530 в редакції від 21 липня 1994 p. №169 зі змінами і доповненнями від 15 серпня 1995 p. №19029/1350; 2 жовтня 1995 p, №296; 23 вересня 1996 p. №245; 16 квітня 1998 p. №151.

Відповідно до Порядку громадянам-резидентам дозволяєть­ся вивозити з правом використання за кордоном національ­ну валюту готівкою, зареєстровану в митній декларації, в сумі 10 мінімумів, що не оподатковуються, на одну особу незалеж­но від віку, а громадянам-нерезидентам, які тимчасово про­живають в Україні, — в сумі 5 неоподатковуваних мінімумів.

Крім того, громадяни-резиденти, які виїжджають за кор­дон, можуть вивозити облігації (окрім облігацій державних позик), вкладні книжки банків, чеки, акції банків, підприємств і організацій, деноміновані в українській валюті і виписані на ім'я особи, яка виїжджає за кордон, а також білетів україн­ських лотерей, деномінованих в українській валюті.

Вивезення з України ювілейних і пам'ятних монет України, що є валютними цінностями, фізичними особами-нерезиден­тами та фізичними особами-резидентами, які прямують через державний кордон України, дозволяється із недорогоцінних металів, номінал яких виражено в гривнях і українських кар­бованцях, — без обмежень; із золота та срібла у кількості не більше ніж 50 монет кожного найменування (незалежно від проби та ваги) на одну особу — без подання зобов'язання про зворотне ввезення та індивідуальної ліцензії Національного банку України, а у більшій кількості — лише за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.