Фінанси акціонерних товариств

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але яка пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. Це операційні доходи та витрати підприємства.

По-третє, це діяльність пов'язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств.

По-четверте, це діяльність, пов'язана з отриманням позареалізаційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат підприємств.Базове підприємство "Стальсервіс" протягом 2000-2001 років отримувало прибуток: 2000» році - 2,1 тис. грн., 2001 році - 2,4 тис. грн. (додаток 6,7 ). За останній рік на підприємстві прибуток незначно збільшився. Це, в першу чергу, пов'язано із збільшенням об'ємів реалізації продукції підприємства, та зменшенням витрат на її виробництво.

Отриманий прибуток підприємства може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу (додаток 4). У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап -це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання: або шляхом попереднього формування цільових грошових фондів, або спрямовуючи кошти на фінансування витрат (додаток 4 ).

При розподілі чистого прибутку AT певна її частка повинна бути виплачена засновникам та іншим акціонерам в якості доходу по цінним паперам, якими вони володіють. В Україні порядок виплати доходів по цінним паперам, які випускаються акціонерними товариствами, регулюються Законом України “Про господарські товариства” [ 1 ]. Нині використання чистого прибутку визначається самостійно кожним суб'єктом господарювання.

На отримання доходів по акціям їх власники мають право, коли цінні папери придбані не менше ніж за 30 днів до виплати дивідендів. Розмір дивіденду залежить від величини прибутку, співвідношення між його нагромаджуваною та споживчою частинами, інвестиційної політики AT, виду і кількості акцій.

Через ринкову ціну акції визначають рейтинг AT, який в свою чергу, визначає спроможність товариства до залучення позичкового капіталу або до додаткового випуску акцій. Крім дивідендів, власники акції можуть одержати доход (у вигляді курсової різниці), якщо вони продадуть акції дорожче, ніж їх купили.

По привілейованим акціям встановлюється фіксований дивіденд, який виплачується раніше, ніж його визначають для власника простих акцій. Фіксований дивіденд виражається або в процентах від номінальної вартості, або в грошах з розрахунку на одну акцію. Згідно Закону України “Про господарські товариства” [ 1 ] статті 1 привілейовані акції дають власнику переважне право на отримання дивідендів, а також на пріоритетну участь в розподілі майна AT у випадку його ліквідації. Ці акції надійні, однак вони практично не допускають збільшення дивідендів, тобто нарощування доходів.

Привілейовані акції поділяються на:

зворотні - коли товариство залишає за собою право їх випуску на певних умовах. Ціна за якою купується акція не повинна перевищувати їх номінальної вартості та премії, що є свою роду компенсацією за викуп;