Санація із залученням коштів власників підприємства
Вартість переважного права визначається співвідношенням, з яким робиться емісія, курсом емісії та біржовим курсом старих акцій. Розрахункова ціна переважного права визначається за такою формулою:
де П — грошова оцінка переважного права на покупку нових акцій;
Кб — біржовий курс акцій;
Ке — курс емісії нових акцій;
С — співвідношення, з яким робиться емісія.
де Ф1, Ф2 — розмір статутного фонду підприємства до і після його збільшення.
Підставивши цифрові дані з нашого прикладу, отримаємо:
Фактична біржова ціна переважних прав визначається попитом та пропозицією на них і тому може відрізнятися від розрахункової. Головним фактором, який визначає попит на переважні права, є прогноз майбутнього ринкового курсу акцій та розмір очікуваних дивідендів.З юридичного погляду нижньою межею курсу емісії нових акцій є їхня номінальна вартість. З економічного — номінальна вартість плюс витрати на проведення емісії. З метою стимулювання попиту на акції нової емісії їхня максимальна вартість має бути меншою за ринковий курс старих акцій. Таким чином, верхня межа курсу емісії проходить на рівні біржового курсу старих акцій. Правильний вибір курсу емісії є вирішальним фактором успіху її розміщення. Чим вищий курс додаткової емісії, тобто чим більше він наближається до біржового курсу старих акцій, тим більший обсяг ліквідних засобів залучається на підприємство за заданого обсягу збільшення статутного капіталу, тим більшим буде емісійний дохід.
Емісійний дохід — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Іншими словами, емісійний дохід — це різниця між курсом емісії і номінальним курсом акцій. Емісійний дохід є одним із джерел формування додаткового капіталу підприємства.
Високий курс емісії може спричинити проблеми з розповсюдженням додаткової емісії. Може скластися ситуація, коли біржовий курс старих акцій знизиться нижче за рівень емісії нових. У такому разі ліквідність акцій та підтримка курсу можуть бути забезпечені через масову їх скупку великими акціонерами (держателями контрольного пакета) або самим підприємством-емітентом, Однак чим менший курс емісії (чим більше він наближається до| номінальної вартості) за заданого обсягу потреби в капіталі, тим| більший потрібний номінальний капітал, а отже, тим більшим буде рівень «розмивання основного капіталу» і знецінення стари» акцій, яке потрібно буде покривати за рахунок переважних прав.
Приклад 2.
Статутний капітал акціонерного товариства станови 300000 у.о. Його формують 6000 акцій номінальною вартістю 50 у.о. Біржовий курс акцій — 150 у.о.
Потреба підприємства в додаткових фінансових ресурсах стана вить 60000 у.о. Фінансовий менеджмент підприємства повинен роз'їв рахувати, за якого курсу емісії загальні збори акціонерів проголосують за залучення капіталу через збільшення статутного фонду.
Курс емісії
Співвід-ношення(С)
Сума збі-льшення капіталу
Емісійний дохід