Правові та організаційні основи державних фінансів

фондові біржі;

фінансові посередники на ринку цінних паперів.

Фінансові органи та інститути можуть бути згруповані в чотири блоки.Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюд­жету держави. Це насамперед Міністерство фінансів України та його відокремлені підрозділи - державне казначейство і контрольно-ревізійна служба. До цієї ж групи відноситься державна податкова адмініс­трація, яка в 1996 р. виділилась зі складу Міністерства фінансів.Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи — Рахункова палата Верховної Ради України, Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку, Комітет з нагляду за страховою діяльністю. Аудиторська палата і аудиторські фірми.Третій блок становлять фінансові інститу­ти, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі та фі­нансові посередники, страхові компанії. Дочетвертого блоку входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування.

Існує досить складна схема взаємозв'язку органів управління фі­нансовою системою з її окремими сферами й ланками. Як видно з наведеного розподілу повноважень фінансових орга­нів та інститутів, основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно, оскільки саме в ньому кон­центруються фінансові потоки та зв'язки.

Окремі сфери і ланки не мають відповідних фінансових органів чи інститутів управління. Фінанси суб'єктів господарювання керую­ться фінансовими службами в складі управлінських структур під­приємств та організацій, господарських товариств і холдингових компаній, міністерств і відомств.

Як визначалося раніше управління фінансами в Україні здійснює відповідний фінансовий апарат. Розподіл функцій в управлінні фінансами між державними органами є таким.Верховна РадаУкраїнияк найвищий орган законодавчої влади приймає закони, у т. ч. з фінансових питань, затверджує Державний бюджет України та здійснює контроль за його виконанням в особі Рахункової палати, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики в сфері фінансів.

Президент України як глава держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом для здійснення своїх повноважень, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верховною Радою, має право вето щодо цих законів із наступним поверненням їх Верховній Раді на повторний розгляд.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади забезпечує проведення фінансової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організовує розробку проекту закону про Державний бюджет і забезпечує його виконання.

Міністерство фінансів Українияк центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів виконує такі функції:

· реалізує державну фінансову політику;

· складає проект Державної о бюджету;

· організовує виконання Державного бюджету;

· контролює виконання Державного бюджету та складав звіт про його виконання;

· забезпечує захист фінансових інтересів держави, здійснює контроль за дотриманням фінансового законодавства;

· проводить методичну роботу з питань фінансового та бюджетного планування;

· здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом;