ФІНАНСОВІ МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ КАПІТАЛУ
Зміст
ВСТУП
1. Аналіз фінансового стану підприємства
1.1. Значення, задачі і інформаційне забезпечення аналізу
1.2. Прийоми аналізу
1.3. Аналіз доходності підприємства
1.4. Аналіз фінансової стійкості
1.5. Аналіз платоспроможності та ліквідності
1.6. Аналіз використання капіталу
2. Аналіз фінансового стану підприємств та шляхи його оздоровлення
3. Аналіз фінансового стану ВП “Ременерго”
3.1. Аналіз доходності підприємства
3.2. Аналіз фінансової стійкості
3.3. Аналіз платоспроможності та ліквідності
3.4. Аналіз використання капіталу
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вступ
Проблема визначення фінансово-господарського стану підприємства завжди характеризувалась актуальністю і посідала помітне місце серед напрямків економічних досліджень. Становлення ринкових відносин в Україні підвищило її значимість у зв'язку з розширенням кола споживачів подібної інформації: до нього, зокрема, додались комерційні банки, зацікавлені у ретельному вивченні кредитоспроможності потенційного позикоодержувача;
акціонери підприємств, що бажають впевнитись у компетентності управління вкладеними коштами; аудиторські фірми; податкові служби тощо. Тому очевидними є вимоги щодо підвищення якості аналізу стану підприємства, вдосконалення методів його проведення, охоплення перевіркою максимальної кількості аспектів діяльності суб'єкта господарювання, застосування нових перспективних засобів автоматизації.
Методологія аналізу фінансово-господарського стану підприємства створена і розкрита у роботах Є.С.Стоянової, А.Д. Шеремета, Е. Хелферта, Ж. Рішара, Л. М. Павлової, І. Т. Балабанова, Д. Міддлтона та багатьох інших вітчизняних і зарубіжних економістів. Але, на мою думку, в основному в працях названих авторів акцент робиться на поточному стані досліджуваного суб'єкта господарської діяльності, без достатнього заглиблення у визначення перспективних шляхів майбутнього розвитку, заходів поліпшення фінансово-господарського стану. Я вважаю, що при аналізі фінансового стану підприємства необхідно враховувати компетентність адміністрацій, ступінь екологічного ризику та маркетингову стратегію.