Формування основних фондів підприємства

Розглянемо докладніше такий спосіб залучення ресурсів як лізінг.

Згідно Закону України "Про лізінг" від 16 грудня 1997 року

Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг став невід'ємною часткою економічної структури зарубіжних країн. Так, у 1994 році світовий обсяг лізингових інвестицій в машини та обладнання склав 356,4 мільярдів американських доларів. З них на США припадало більше третини світових операцій по лізингу у співставних цінах, на країни Західної Європи - біля 25 відсотків, на Японію - 17,1 відсотка. У 1996 році обсяг лізингу в країнах з високими, середніми та низькими доходами склав відповідно 313, 39 та 5 мільярдів доларів США.На Україні ця підприємницька діяльність розвивається досить повільно. Це пов'язано зі спадом виробництва, кризою неплатежів, інфляційними процесами. Крім цього, лізинг не одержав широкого розповсюдження через слабку інформованість про його можливості та переваги, недосконалість нормативно-правової бази, відсутність стимулювання та підтримки з боку держави. Тому на сьогоднішній день обсяг лізингових операцій у нашій країні складає менше 300 мільйонів гривень. Лізинг в Україні повинен розглядатися як спосіб активізації інноваційної діяльності, джерело фінансування, метод структурної перебудови економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків з врахуванням всіх особливостей входження держави до ринку. Стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, оновлення основних виробничих фондів, покращення організації виробництва та праці, процесів постачання та збуту можливе завдяки лізингу.

Ця операція поєднує елементи оренди, кредиту, інноваційної, інвестиційної та зовнішньоторгової діяльності і є прийнятною для будь-якого підприємства незалежно від форми власності, обсягу виробництва, наявної фінансової та матеріальної застави.

Місце лізингу в інноваційному процесі показано на рис.1. з якого видно, що життєвий цикл інновацій складається з низки етапів, починаючи науково-дослідними та проектно-конструкторськими роботами і закінчуючи спадом та зняттям продукції з виробництва. Лізингова діяльність передбачає використання готової продукції. Для належного забезпечення своїх клієнтів необхідним їм майном лізингова компанія може здавати в лізинг різні види техніки: нову (варіант А, Б) і ту, що була у користуванні (варіант В, Г) та досягати при цьому різних обсягів реалізації. Можливий випадок, коли техніка використовується і після завершення її життєвого циклу (в.Б, Г).

Функціонуванню лізингу у нашій країні сприяє, з одного боку, досвід роботи на оренді, запровадження єдиних норм амортизаційних відрахувань та методу прискореної амортизації, з іншого боку - значна зношеність основних фондів і відсутність коштів для їх заміни, нерозвинутість оптової торгівлі засобами виробництва, слабкий розвиток кредитно-фінансової системи, поява попиту на лізингові послуги з боку малого підприємництва. Джерелами постачання машино-технічної продукції на лізинговий ринок нашої країни повинна стати не лише нова продукція підприємств-виробників, але і зайва техніка підприємств-споживачів, яка надійшла до них по різних організаційних причинах; обладнання оборонних підприємств, яке звільняється в результаті конверсії; запаси техніки у самих її виробників, а також на складах та в незавершеному будівництві.

Узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду лізингової діяльності дає можливість стверджувати, що економічна доцільність використання лізингу - в потенційних можливостях та перевагах, закладених у цій формі господарювання для всіх учасників угоди, а саме:

1.Стимулювання лізингом інноваційних процесів, пов'язаних з науково-технічним прогресом, що скорочує період морального старіння техніки.

2.Розширення сфер збуту продукції виробника.

3.Користувач має можливість використовувати майно без придбання його у власність на протязі періоду угоди.

4.Віднесення лізингових платежів до валових витрат користувача.