Лізингові операції в спектрі послуг кредитно-фінансових інститутів

В лізингу укладають наступні види договорів:

лізинговий договір без опціону по якому не передбачаються які-небудь домовленості на період після закінчення основного часу оренди;

лізинговий договір з правом продовження по якому орендарю надається можливість продовжити чинність договору в односторонньому порядку. Розмір орендної плати в цьому випадку зменшується проти тієї, що стягувались протягом основного часу;

лізинговий договір з правом купівлі предмету оренди після закінчення терміну оренди;

лізинговий договір з автоматичним переходом права власності;

лізинговий договір з правом дострокового розповсюдження (застосовується при оренді конторского обладнання);

договір з участю в прибутку від продажу.При встановленні орендної плати для лізингу характерно те, що вона визначається в твердому розмірі на весь термін користування об'єктом. В наслідок цього зростає відповідальність за вірний облік всіх обставин, що можуть виявити вплив на її розмір перед укладенням договору.

Вартість лізингу включає в себе:

- відсотки за капітал, що інвестувався;

- суми аммортизаційних відрахувань;

- премії за ризик;

- винагороди за надані послуги, податки;

- частку прибутку лізингового товариства.

Ця вартість, як правило, перевищує першопочаткову вартість об'єкту оренди. В залежності від терміну дії договору вона складає 125-155% початкової вартості об'єкту.

При лізинговій угоді з іноземним партнером кінцевий її результат, що перетинає кордон ФРН, являє собою заміну експорту товарів -- експортом послуг. Реалізація експорту фінансових послуг з боку лізингових фірм є власне передумовою для здійснення експорту товарів.

До числа найважливіших питань, що вимагають дозвіл при лізингових угодах з іноземними партнерами, фірм Німеччини відносять: перевірку платоспроможності потенційного іноземного лізингоотримувача; врахування юридичних проблем, викликаних наявністю різноманітних правових систем, до яких належать сторони; вивчення податкових і валютних проблем і різноманітних ризиків, включаючи і політичні.

Економіка ФРН, де щорічний приріст національного доходу становить 2,5 - 3%, вважається в Західній Європі зразком стабільного розвитку за умов майже незмінних цін. Велику роль у цьому зіграв стабільно працюючий лізинговий бізнес. Лізингова діяльність західнонімецьких промислових компаній на початку їх розвитку була зумовлена насамперед необхідністю максимально заощадливого й ефективного використання промислового потенціалу, який залишався після війни, а також залученням в економіку Німеччини валютних інвестицій, здебільшого із США. Звичайно, основна маса надходжень була зроблена через інші канали, але все ж значний процент усіх валютних капіталовкладень в економіку ФРН (за виключенням капіталовкладень у житлове будівництво) щорічно забезпечувався інтерлізингом.

Перша спеціалізована західнонімецька лізингова компанія «Дойче Лізинг Gmbh.» виникла в 1962 році. Незабаром у різних землях ФРН почали з’являтися й інші лізингові фірми як з вузькою спеціалізацією (оренда суден, вантажних автомобілів), так і з широким спектром посередницьких операцій. У 1968 році такі фірми здійснбвали інвестиції вже на 280 млн. доларів. У 1972 році частина лізингових компаній і банків об’єдналися в «Німецьку лізингову асоціацію».