Бюджетне прогнозування

В Іспанії сценарій бюджетного процесу дає змогу за допомогою багаторічних бюджетів аналізувати макроекономічні і мік-рофінансові результати діяльності державного сектору в межах чотирирічного періоду. У Швеції установлено трирічний бюджетний цикл і, крім того, розробляють чотирирічні прогнози доходів, видатків і сальдо державного бюджету з метою передбачити наслідки прийнятих рішень і фінансових зобов'язань. Уряд Туреччини віддає перевагу річному бюджету, але його параметри залежать від цільових показників п'ятирічних планів соціально-економічного розвитку країни, які мають обов'язковий характер для державного сектору і рекомендований — для приватного.

Загальні висновки щодо елементів прогнозування в межах багаторічних бюджетів, так чи інакше закладених у бюджетні процеси багатьох західних держав і підпорядкованих завданням державної макроекономічної і структурної політики, можна підсумувати у такий спосіб:

• діє функціональна модель складання бюджетів, що збалансо-вує перспективні цілі з нагальними потребами, ураховує інтереси як нинішнього, так і майбутніх поколінь; транзитна модель, коли ресурси, що належать сучасникам, розглядаються як засіб реалізації певної кінцевої мети у майбутньому, не використовується;

• здійснено перехід до системи бюджетних обмежень за типом тих, які діють у ринкових умовах для суб'єктів господарювання, відповідно обсяг бюджетів і окремих його статей визначається на основі установлених лімітів, а не заявлених потреб державних відомств у коштах;

• ініціативи міністерств щодо видатків приймаються за умови їх ресурсної забезпеченості;

• у пропозиціях щодо бюджету насамперед увага зосереджується на конкретних результатах, які потрібно досягнути, витрачаючи бюджетні кошти;

• вкрай необхідні видатки підвищеної пріоритетності, як правило, фінансуються за рахунок перерозподілу ресурсів, додаткове фінансування допустиме лише у разі доведеної адекватності суспільного результату потребам його споживачів чи вищим національно-державним інтересам;

• у ряді країн (насамперед членів ЄС) середньострокове прогнозування спрямоване на наближення до стандартних показників державних фінансів, прийнятих у Європейському Союзі згідно з Маастрихтськими угодами (1991р.), що передбачає скорочення бюджетного дефіциту і державного боргу;

• культура бюджетного процесу і бюджетного менеджменту, взятих у цілому, є похідною від загальної культури, рівня економічного розвитку і соціального прогресу, сталих демократичних традицій, високого професіоналізму державного апарату.

Прогнозування податкових надходжень. Велике значення для фінансово-економічної стратегії держави має прогнозування дохідної частини бюджету. Прогноз саме податків надійніший тому, що доходи залежать від легше передбачуваних змін економічних умов, тоді як видатки — від політичних рішень, які піддаються партійним та іншим позаекономічним впливам. Прогнозування передбачає оцінювання очікуваних надходжень за кожним з податків за певний період з урахуванням впливу змін їх параметрів (висота ставок, пільги та ін.).

Крім того, на прогностичні розрахунки державних доходів впливає і обернена залежність економіки від рівня податків. Так, макроекономічні показники інвестицій і особистого споживання реагують на загальну норму оподаткування, а на мікрорівні споживання окремих оподатковуваних товарів і послуг залежить від висоти конкретних податкових ставок.

Найпростіший метод прогнозування податкових надходжень — екстраполяція сучасних тенденцій в оподаткуванні на певний майбутній період. Проте такі оцінки неточні через припущення, що доходи в майбутньому будуть такі самі, як у минулому, незалежно від змін бази оподаткування чи податкової системи. Тому для надійності прогнозів необхідно застосовувати методи, які ув'язують податкові доходи з їх базою, і навпаки, ураховувати зміни параметрів податків, які спричиняють зміни бази оподаткування. При цьому динаміка доходів протягом певного періоду може залежати як від автоматичних, так і дискреційних ефектів. Перші відображають збільшення надходжень до бюджету завдяки розширенню бази податків, наприклад у зв'язку з розширенням виробництва. Другі пояснюються змінами податкового законодавства (висоти ставок, переліку пільг і т. п.).У країнах ОЕСР поширені три основні методи прогнозування бюджетних надходжень з окремих податків із наступним визначенням суми одержаних прогнозів : деталізоване моделювання, застосування фактичної податкової ставки; визначення еластичності. Кожен із цих методів має свої недоліки і переваги.