Економічний розвиток України в II половині XVII - на початку XX ст

На півдні України почали виникати шахти і металургійні підприємства. У 1880-х роках у Донбасі налічувалося 197 вугільних шахт, на яких видобувалося 86,3 млн. пудів вугілля, що становило 43,1% від усього видобутого вугілля Росії. Найкраще в пореформений період розвивався залізничний транспорт. У 1863 р. почалося спорудження першої залізниці від Балти до Одеси, яка згодом була продовжена до Києва. У 1870 р. після будівництва мосту через Дніпро, вся Україна з півночі на південь була сполучена залізницею. З1860 до 1890 рр. в Україні збудовано 1тис. км залізничної сітки. Це сприяло розвитку національного ринку, росту продуктивності праці, консолідації української нації. Таким чином після ліквідації кріпосного права в Україні прискорився економічний розвиток, завершився промисловий переворот. В Україні він мав свої особливості:

- перший етап його проходив і умовах панування кріпосницьких порядків, що гальмувало його здійснення ;

- почався переворот в харчовій промисловості, цукроварінні, ґуральництві;

- машинобудування мало яскраво виражений с/г спрямованість;

- залізничне будівництво було підпорядковане колонізаторським, військово-стратегічним міркуванням царського уряду Росії;

- основним промисловим паливом стало кам'яне вугілля.

4.Феодально-кріпосницька система гальмувала економічний розвиток українських земель, була малоефективною. Ліквідації кріпосного права вимагали аграрні відносини які свідчили про кризу кріпосництва. Найраніше ці процеси розпочалися в Східній Галичині, Закарпатті та Буковині, що входили до складу Австрійської імперії. В 1781-1782 рр. імператор Йосиф ІІ проголосив своїми патентами ряд змін в аграрній сфері краю, які передбачали:

- звільнення селян від особистої залежності від поміщиків;

- суд над селянами мав здійснювати не пан, а спеціально призначений державний чиновник;

- чітко визначався розмір панщини - до 30 днів на рік;

- заборонялося збільшення поміщицьких землеволодінь за рахунок “прирізки” селянських земель;

- сільським лихварям (євреям), які відмовлялися займатися сільським господарством заборонялося проживати на селі.

Але після смерті Йосифа ІІ його наступники звели реформи нанівець.

Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р.

в Австрії. 18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про скасування панщини в країні. У тому числі і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. цей закон було поширено на Буковину. 22 квітня 1848 р. на Великдень було проголошено про його звільнення. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівля селянами горілки.

- Селяни ставали власниками землі ;

- пани з державної скарбниці одержали компенсацію за ліквідацію панщини;

- пани звільнилися від обов'язків опіки над селянами;

- держава звільнила поміщиків від окремих податків;

- за панами залишились сервітутні володіння (ліси, пасовища, луки)ю