Сутність поняття економіка
Економічні категорії. Виробничі відносини виражають¬ся в окремих економічних категоріях. Наприклад, відноси¬ни між капіталістом і найманим працівником у процесі безпосереднього виробництва - у категоріях "робочий день", "інтенсивність праці", "необхідний продукт", "до¬датковий продукт" та ін. У сфері обміну ці відносини відоб¬ражають категорії: "ціна робочої сили", "ціна товарів", "тор¬говий капітал", "торговий прибуток" тощо. У сфері розпо¬ділу до них належать категорії заробітна плата, прибуток, реальна заробітна плата, податки та ін.
Економічна категорія - теоретичний вираз економічних і насамперед виробничих відносин між суб'єктами господарської діяльності.
Структура економічних відносин. Крім виробничих, до складу економічних відносин належать техніко-економічні та організаційно-економічні.
Техніко-економічні відносини - відносини між людьми, які розвиваються паралельно з розвитком техніки (звідси й перша частина назви) і формуються в процесі спеціалізації, кооперації, концентрації виробництва.
Організаційно-економічні відносини - відносини між людьми з приводу організації виробництва (в тому числі безпосеред¬нього виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріаль¬них благ і послуг).До їх складу входять менеджмент, маркетинг та ін. (роз¬гляду цих понять присвячені наступні теми).
До економічної системи належать також продуктивні сили та господарський механізм. За своїм складом продук¬тивні сили - це людина як основна продуктивна сила і засоби виробництва, наука та ін. Господарський механізм - ринкові, державні та наддержавні важелі регулювання еко¬номіки.
Оскільки людина є основною продуктивною силою і головним суб'єктом економічних відносин, економіка по¬винна вивчати економічну поведінку людей у процесі гос¬подарської діяльності. Економічні відносини слід розгля¬дати у нерозривному зв'язку з розвитком продуктивних сил.
Економічна наука повинна вивчати кожен елемент еко¬номічної системи, в тому числі кожну із сфер процесу від¬творення (безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання), її метою є прагнення проникнути у глибин¬ну сутність досліджуваних явищ і процесів, визначити їх найважливіші риси, закономірності розвитку, зовнішні фор¬ми вияву тощо. Лише на цій основі можна дійти правиль¬них висновків, необхідних для" практики. З урахуванням цього економічна теорія повинна вивчати закони розвитку економічних систем.
Такі системи виникали і формувались у процесі еволю¬ційного розвитку людства (первіснообщинний лад, рабо¬власницький устрій, феодалізм, капіталізм, соціалізм). Хоча пануючим нині є капіталістичний спосіб виробництва, перші три системи певною мірою існують і понині у різних регіонах планети. Окремі економічні системи можна виді¬лити серед розвинутих країн світу (американська, японсь¬ка та ін.).
Вивчення законів розвитку економічної системи перед¬бачає дослідження кожного з її елементів. Наприклад, для розвитку людини властивий закон зростання потреб. Водно¬час більшість економічних законів простежується у про¬цесі взаємодії двох і більше окремих економічних явищ,
елементів економічної системи. Існують закони, притаманні розвитку економічної системи загалом.
Кожний закон можна розкрити за допомогою певної кількості економічних категорій, які виражають менш гли¬боку сутність окремих явищ і процесів. Тому, щоб уникнути поверхових, неглибоких визначень предмета економічної науки, недоцільно стверджувати, що вона вивчає орга¬нізовані виробництво, обмін, розподіл і споживання економічних благ з використанням рідкісних ресурсів або просто ресурсів (на це дають відповідь існуючі організацій¬но-економічні відносини). Слід передусім розкривати за¬кони розвитку цих сфер, а після цього їх організацію тощо.
економічний закон - внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між різними економічними явищами і процесами, а також між внутрішніми суперечностями цих явищ, які є ру¬шійною силою їх розвитку.