Сутність поняття економіка
Це узагальнююче визначення конкретизується у менш абстрактних при розгляді економіки під певним кутом зору. Існують три основних рівні економіки:
1) мікроекономіка (розкриває господарську діяльність окремих економічних суб'єктів - підприємств, фірм, домогосподарств, галузей тощо);
2) макроекономіка (розкриває господарську діяльність в межах держави в особі кабінету міністрів, центрального банку, центральних і місцевих органів влади та ін.);3) світова економіка та її окремі регіони (висвітлює взає¬модію національних господарств, господарську діяльність над¬національних органів, наприклад Кабінету Міністрів Євро¬пейського Союзу, куди входять 15 країн Західної Європи).
Іншими суб'єктами (тобто діючими особами) економіч¬них відносин є фізичні (підприємець, менеджер, найманий працівник, фермер, банкір та ін.) та юридичні (під¬приємства, фірми, акціонерні компанії, банки, страхові ком¬панії, пенсійні фонди тощо) особи. Виділення основних значень поняття "економіка", окремих її рівнів, суб'єктів та об'єкта (таким є особлива найважливіша сфера життя суспільства) характеризує структуру економіки.
Щоб визначити предмет економічної теорії, а отже й предмет навчальної дисципліни "Основи економічних знань", логічно пов'язати його зі структурою поняття "еко¬номіка". Очевидно, що визначення предмета повинно ви¬пливати з двох останніх значень економіки (див. с. 9), ос¬кільки в першому зазначалися лише певні регіони, сфери господарської діяльності людей. Найбільш ємким і уза¬гальнюючим визначенням із цих двох аспектів економіки є поняття "цілісна економічна система", оскільки вона фор¬мується насамперед в процесі взаємодії економічних відно¬син, продуктивних сил і господарської діяльності людей.
Стадії процесу відтворення. Як зазначалося, господарсь¬ка діяльність здійснюється у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання продуктів і послуг. Кожну з цих сфер при розгляді економіки з позиції послідовного руху названих благ від їх безпосереднього виробництва до спо¬живання можна розглядати як окремий елемент економічної системи. З'ясуємо загальний зміст кожного з цих понять.
Виробництво (безпосереднє виробництво) - процес ство¬рення матеріальних продуктів І послуг, а також духовних благ, необхідних для існування І розвитку людини.
Такі продукти, послуги і духовні блага називаються еко¬номічними благами.
Обмін - процес руху економічних благ від виробників до спо¬живачів, що опосередковується купівлею-продажем за допомо¬гою грошей.
Розподіл - процес визначення частки кожного економічного суб'єкта у створених економічних благах та її отримання у на¬туральній або грошовій формі.
Споживання - процес використання результатів виробництва для задоволення певних потреб.
Усі ці елементи (або стадії) перебувають у взаємозв'яз¬ку і взаємодії, а їх постійне повторення означає процес відтворення. З урахуванням цього економіку можна визна¬чити як безперервний процес відтворення. Це визначення конкретизує узагальнююче розуміння поняття "економіка" і наближає до з'ясування предмета економічної теорії.
До складу економічної системи також входять економічні відносини між людьми та продуктивні сили. Наявність еко¬номічних відносин зумовлена колективним та суспільним характером процесу виробництва, тобто взаємопов'язаністю у господарській діяльності. Так, для виготовлення сучасного легкового автомобіля необхідно майже 15 тис. деталей, участь у виробництві яких беруть тисячі підприємств (трудових колективів, які працюють на них). Кожну таку деталь ство¬рюють послідовно від декількох осіб до декількох сотень працівників, що спеціалізуються на виконанні окремої опе¬рації. Це означає, що у процесі виробництва люди вступа¬ють у певні відносини між собою, які в теорії отримали наз¬ву виробничих відносин. Якщо виробництво розглядати у широкому значенні слова, то виробничі відносини поши¬рюються і на процеси обміну, розподілу, споживання. Взає¬мозалежність людей образно висвітлив німецький письмен¬ник Карл Берне, який зазначав, зокрема, що людина багато без чого може обійтися, але не без собі подібних.
Виробничі відносини - відносини, в які люди вступають між собою в процесі виробництва, обміну, розподілу, споживання.