Ціна - її суть та процес формування...

при підвищенні цін встановлюються граничні надбавки - коефіцієнти зміни цін;

застосовуються граничні рівні рентабельності і розміри торгівельної знижки.

На рішення питань щодо ціноутворення впливають учасники каналів товароруху від виробника до оптової та роздрібної торгівлі. Всі вони намагаються збільшити обєм реалізації та прибутку, встановити більший контроль за цінами. Таким чином, фірма-виробник впливає на ціну товару, використовуючи систему монопольного товароруху, зводячи до мініму продаж товарів безпосередньо через магазини, що зазвичай віддають перевагу торгівлі за зниженими цінами зметою привернення якомога більшої кількості покупців. Саме тому, виробнику набагато вигідніше відкривати власні магазини, де він сам може контролювати ціни. Звідси випливає, щоб досягти згоди всіх учасників каналу збуту зрішеннями стосовно цін, виробнику необхідно дотримуватися декількох немаловажливих умов:

забезпечити відповідну частку прибутку кожному учаснику для покриття його витрат і отримання доходів;

надати гарантій оптовій та роздрібній торгівлі в отриманні продукції за найнижчими цінами;

запропонувати особливих пропозицій;

надавати знижки зціни на визначений період;

пропонувати безкоштовну частину з партії товару для стимулювання закупок оптової та роздрібної торгівлі.

Тому, зважаючи перш за все на вищезгадані фактори, на рух цін найвагомішого впливу спричиняє динаміка ціни виробництва товару. Звідси випливає, що зростання ефективності праці, зниження витрат на предмети праці та сировину на одиницю продукції викликає зниження ціни і навпаки. Звичайно, можна припустити, що з прискоренням темпів науково-технічного прогресу відбудеться зниження ринкових цін. Проте, практика доводить , що що в розвинених країнах досягнення науково-технічного прогресу не призводить в ряді галузей до зниження вартості товарів. Це можна пояснити й тим, що дія інших факторів, таких як політика монополій та інфляція, виявляються набагато сильнішими. Однак, за більшим “кругом ” товарів вплив ціни виробництва на рівень роздрібних цін дуже сильний.

Процес ціноутворення на підприємствах України.

Використання короткострокової тактики ціноутворення не дає можливості управлінцям підтримувати надійну довгострокову рентабельність для вирішення проблем, повязаних з витратами, споживачами та конкурентами. Довгострокова рентабельність і становище між конкурентами потребують такої стратегії ціноутворення. Внесемо деякі уточнення щодо складання стратегії ціноутворення. Вона складається:

внутрішньої структури витрат компанії по кожному продукту, групі продуктів чи споживачів;

«споживацької чутливості» і того, як споживачі цінять унікальні якості продукції даної фірми;

становище між конкурентами, за виключенням потенційної можливості і стратегії;

Підсумувавши, можна сказати, що рентабельна політика ціноутворення потребує розуміння взаємодії трьох сил - витрат, споживаччів та конкурентів, - забезпечення водночас їх оптимального поєднання.

Розуміння структури витрат.

Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворення є відомості. Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворенняє відомості про те, яким чином змінюються витрати з зміною обєму продажу . Таким чином, розуміння структури витрат (чи є витрати простими або постійними при продажу додаткових обємів продукції) просто необхідне розуміння для встановлення рентабельного поєднання граничного рівня ціни та розмірів сегменту ринку. Тому, перш за все, при зміні ціни слід визначити дійсну природну вартість продукції, тобто, які саме витрати було зроблено, якщо товар купили і які, якщо товар так і не купили. То ж витрати, які не змінюються, не впливають на рентабельність ціноутворення. Звичайно, постійні витрати важливі, в першу чергу для визначення кінцевої рентабельності, але вони, разом з тим, не впливають на зміни рентабельності, повязані з підвищенням або пониженням цін. Керівники можуть встановити граничний рівень ціни продукції , визначивши дійсну вартість продажів. Про це можна довідатись, віднявши від ціни приросну змінну вартість. Звідси можна розрахувати точку беззбитковості при зміні обємів продажу. Таким чином: