Україна в міжнародній торгівлі діамантами і ювелірними виробами: оптимізація шляхів розвитку
На сьогоднішній день КЮЗ випустив 1 865 056 акцій, якими володіють 19,5 тис. акціонерів. Це робочий колектив і менеджмент заводу, а також ряд приватних компаній. У кожної з них зосереджено не більш 10% акцій: у ТОВ "Укринтерсвязь" - 9,81%, ДП "Эйч Си Эм Україна" - 9,18%, ТОВ "Укринтерпошив" - 9,11%, ОАО "Ластивка" - 6,89%, ОАОТРЕСТ "Югзападтрансстрой" - 5,43%.
" Вінницький завод "Кристал" створений у 1973 році. Донедавна було дочірнім підприємством ГАК "Укрполиметаллы". Є одним з найбільших у світі по обробці ювелірних алмазів. Близько 80% усієї продукції заводу експортується. У 2004 році "Кристал" збільшив виробництво до 257,2 млн. грн. (на 56,44% більше, ніж у 2003 році).
" ЗАТ "Білоцерківський ювелірний завод" створений у березні 2002 року, спеціалізується на виробництві ювелірних виробів з натуральними дорогоцінними каменями. Завод експортує 80% продукції в Молдову, Прибалтику, Росію.
ЗАТ "Харківський ювелірний завод" є одним з найстарших підприємств галузі, засноване в 30-х роках минулого століття. На сьогоднішній день заводом засноване дочірнє підприємство "Торговий дім "Срібне місто", що є ексклюзивним трейдером продукції ЗАТ "Харківський ювелірний завод". У 2003 році доход підприємства склав 8,9 млн. грн., чистий прибуток - 756 тис. грн. (за даними Агентства по розвитку інфраструктури фондового ринку).
2.1. Негативні тенденції розвитку і керування ВЭД українських підприємств алмазогранильного комплексу як головна причина упадка стратегічно важливої галузі.
З метою підтримки вітчизняної брильянтової галузі урядом був видано указ про створення компанії "Диаманти України". У неї повинні були увійти вінницький "Кристал" і київський "Смарагд". Однак формальне створення компанії не спричинило за собою яких-небудь реальних результатів.
"Після розпаду Союзу в Україну не надійшло жодного алмаза", - заявив генеральний директор Київського ГП "Смарагд" Віктор Марчук. Спеціальним указом Борис Єльцин заборонив увіз брильянтової сировини в Україну. Пізніше, коли даний документ був відмінний, і сторони підписали Меморандум про спільну діяльність з російським монопольної алмазодобытчиком компанією "Алроса", українські підприємства все рівно залишилися відрізаними від російської сировини. Уникнути зупинки виробництва українським виробникам удалося лише завдяки співробітництву з компаніями Бельгії й Ізраїлю. "Кристал" і "Смарагд" на давальницьких умовах стали обробляти дрібні алмази, що поставляються їх бельгійськими й ізраїльськими партнерами. Однак у силу об'єктивних причин українцям стає усе складніше конкурувати з компаніями з Індії і Китаю. Причина: вартість обробки алмазів у цих країнах на 30-40% нижче, ніж в Україні через дешеву робочу силу і створеного місцевою владою податкового режиму. Саме тому в українських виробників, на сьогоднішній день контролюючих 3% світового ринку огранювання алмазів виникають складності з завантаженням заводів.Улітку 2003 року "Кристалом" був підписаний протокол про створення спільного підприємства з російсько-бельгійською компанією Smolensk Dіamond N.V., що поставляла алмазну сировину для вінницького підприємства. За умовами угоди частка закордонного партнера в СП складе не менш 30% статутного капіталу, українського - не менш 51%. Половина акцій Smolensk Dіamonds N.V. належить найбільшому російському виробнику діамантів - ОАО "Кристал" (Смоленськ). Хто є власником інших 50% акцій компанії, не розголошується. Передбачається, що це російська алмазодобувна компанія "АЛРОСА", представники якої неодноразово заявляли про свої наміри взяти участь у приватизації смоленського, гомельського і вінницького "Кристалів". Учасники ринку з недовірою відносяться до зацікавленості російського капіталу у ведучому українському гранувальному підприємстві. Потужності Smolensk Dіamonds N.V. значно перевищують потужності української сторони (10% в обсязі світового ринку проти 4%). У зв'язку з цим висловлювалися припущення, що росіяни бачать кінцевою метою не завантаження підприємства сировиною, а розмивши його активів. Цю версію підтверджує і той факт, що російський "Кристал" почав масштабну програму кооперації із шістьма алмазогранильными заводами Китаю одночасно зі створенням українсько-бельгійського СП. Однак не усі фахівці вбачають у подіях навколо вінницького "Кристала" російський слід. Є думка, що за Smolensk Dіamonds N.V. коштує відомий ізраїльський бізнесмен Лев Леваев, що зв'язаний з компанією "Руиз Даймондс". Виходець з колишнього СРСР є найбільшим російським оператором алмазно-брильянтового ринку і великим гравцем на алмазній біржі в Тель-Авіві, що вважають самим великим ринком неограненных алмазів у світі. Ім'я цього міжнародного бізнесмена також часто згадується в зв'язку з можливою приватизацією київського заводу "Смарагд". Як і у випадку з "Кристалом", партнером українського підприємства може стати хтось з нинішніх постачальників заводу. А на сьогоднішній день співробітничають з "Смарагдом" ізраїльські фірми, контрольовані Левом Леваевым, здійснюють огранювання значної частини алмазів. Ізраїльські компанії виявляли цікавість до українських гранувальних підприємств і раніш. У 2003 році найбільший ізраїльський експортер алмазів - компанія LLD Dіamond - виразила зацікавленість у придбанні вінницького "Кристала" і київського "Смарагда". Ізраїльська сторона запропонувала Міністерству промислової політики України вивести ці підприємства зі складу ГАК для наступної приватизації. Але Минпромполитики віддало перевагу російської компанії. Тепер же керівництво ГАК "Укрполиметаллы" має намір наполягати на проведенні прозорого приватизаційного конкурсу з продажу "Смарагда".