Загальна характеристика бухгалтерського балансу
2. Бухгалтерський баланс підприємства як найбільш важлива форма бухгалтерської звітності, що узагальнено показує стан засобів організації в грошовій оцінці на визначену дату. За своєю формою він являє собою таблицю, розділену на дві частини, у якій, з однієї сторони (в активі), відбиваються засоби підприємства, а з іншої (у пасиві) - джерела їхнього утворення (горизонтальний баланс).
Рівні підсумки форми по активу і пасиву розташовуються, по більшій частині, на одному рівні, займаючи строго горизонтальне положення, подібно коромислу ваг, що знаходяться в стані рівноваги. На відміну від балансів, використовуваних при плануванні й аналізі, бухгалтерський баланс являє собою систему моментних показників, що характеризують фінансове положення підприємства на визначену дату (момент), відбиваючи наявне в підприємства майно, власний капітал і зобов'язання.
Засоби в балансі класифікуються по складу, джерелам формування, розміщенню, юридичній приналежності і так далі Найбільш важливі класифікаційні ознаки господарських засобів: 1) склад (вид); 2) джерела формування.
Господарські засоби по складу підрозділяються на необоротні й оборотні, а по джерелах формування - на власні і запозичені. Що таке власні засоби, ясно з назви. Запозичені засоби не власність організації, і використовують їх тимчасово протягом визначеного терміну, по закінченні якого вони повертаються власникам.
Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності. Він побудований відповідно до класифікації господарських засобів, тобто складається з двох рівновеликих частин: в одній відбиваються засоби по їхньому складі (основні засоби, виробничі запаси, готова продукція, розрахункові рахунки і так далі), а в іншій - по джерелах формування (статутний капітал, позички банку і так далі).
Перша частина балансу називається активом, а друга пасивом. Актив від латинського actіvus - діяльний, діючий; пасив від латинського passіvus - пасивний, недіяльний. Стосовно до балансу дані терміни втратили первісний зміст і мають умовне значення.
Найважливішою особливістю бухгалтерського балансу є рівність підсумків активу і пасиву, оскільки й в активі, і в пасиві відбиваються те саме - господарські засоби організації, але з різних сторін: в активі показується склад засобів, а в пасиві - джерела, за рахунок яких вони сформовані.Крім розподілу на актив і пасив, баланс має розділи, групи, статті (кожен елемент активу і пасиву) відповідно до економічного змісту окремих видів засобів, їх значимістю і роллю у відтворенні. Це розмежування обумовлене розходженням у джерелах фінансування, також воно важливо для контролю за напрямком і використанням власних і позикових засобів підприємства.
Статті активу і пасиву, подібні по економічному змісті, у балансі поєднуються в розділи, а усередині них - у групи таким чином, що визначеним видам засобів активу в пасиві протистоять відповідні їм джерела.
У балансі для порівняння приводяться показники на початок і кінець звітного періоду. Для спрощення техніки його складання і зручності користування кожен рядок має свій порядковий номер, по кожній статті вказується код синтетичного рахунка, використовуваного для її заповнення.
1.2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями.
Кожний господарський факт як явище має два аспекти: продуктивний (активний, функціональний) та правовий (пасивний) власний або запозичений. На цьому будується балансова структура господарства. Водночас кожний господарський факт як процес теж має два аспекти, бо торкається двох об’єктів господарювання як явища або процесу.
Приклад. Із складу передані матеріали для виробництва.
Цей господарський факт пов’язує такі об’єкти господарювання: склад матеріалів, де внаслідок господарського факту (як процесу) цінностей стало менше, та виробництво ( як діяльності), де цінностей стало більше.
Господарські факти як процеси бухгалтерського обліку називаються господарськими операціями. Оскільки засоби господарювання активи й джерела їх утворення пасиви відображаються в балансі, то кожна господарська операція певним чином впливає на нього. За характером таких змін усі господарські операції можна віднести до чотирьох типів (Рис.1).