Методичні вказівки для виконання контрольних робіт з курсу економічного аналізу

Якщо нова модель мультиплікативна, тобто всі чинники впливають на кінцевий результат прямопропорціонально, то для оцінки величини впливу кожного чинника доцільно використати метод абсолютних різниць, тобто:

Де: 1 – звітний період;

0 – базисний період.

Причому всі чинники, які знаходяться в моделі, перед чинником величину впливу якого оцінюємо, беруться на рівні звітного періоду, а ті чинники, які знаходяться в моделі після нього, беруться на рівні базисного періоду.

Якщо ж нова модель кратна, або змішана то для оцінки величини впливу конкретного чинника на кінцевий результат доцільно використати метод скорегованого показника (ланцюгових підстановок).

Завдання 3 Оцінка ефективності проекту може проводитись на базі середньої оцінки за даними експертів, яка може бути розрахована за формулою:

D=di *pi,

Де D - середій рівень ефективності проекту

di - можливий рівень ефективності за оцінками експертів

pi - імовірність появи такого рівня за оцінками експертів

Рівень ризику проекту вимірюється за допомогою середньоквадратичного відхилення можливої його дохідності, тобто за формулою:

Відносний рівень ризику показує можливість втрат в розрахунку на 1 гривню можливого доходу від проекту і розраховується за формулою:

`V=(*100)/D

Згідно першого критерію найкращим буде проект, що має найвищу дохідність, згідно другого критерію найкращим буде той проект, який має найвищу дохідність за мінусом можливого ризику, згідно третього критерію найкращим буде той проект, який має найменший відносний ризик щодо доходу.

Завдання 4. Згідно теорії корреляційного аналізу в модель доцільно включати тільки суттєві фактори тобто такі, які мають високі коеффіцієнти корреляції На цій основі, як правило, в модель не вводять фактори коефіцієнт парної кореляції яких не перевищує 0,25,тобто r 0,25.

При побудові багато факторних моделей слід також враховувати фактор мультіколінарності, тобто можливість тісного зв’язку між окремими чинниками, які можуть входити в модель. Теорія свідчить, що коли перний коефіцієнт кореляції більший 0,7 тобто r 0,7, то без великої втрати інформативності кінцевої моделі один із чинників може в неї не включатись. В цьому випадку в модель вводять той із двох мільтіколініарних чинників, який має більший парний коефіцієнт кореляції з модельованим показником, тобто повинна виконуватись нерівність r1 r2 .

Для оцінки зміни кінцевого результату у відносному виразі (у%) під дією окремих чинників в регресійному аналізі слід застосувати коефіцієнти еластичності, які розраховуються за формулою:

K= bi*xi/y ,

де bi - коефіцієнт регресії перед i -им чинником,