Програмування розвитку регіонів

Районне планування сільських адміністративних районів має враховувати пропозиції щодо оптимізації розмірів господарств, розміщення промислових комплексів, чисельності населення, розселення, вибору територій для розміщення перспективних населених пунктів, організації системи культурно-побутового обслуговування населення, капітального будівництва та організації будівельних баз, інженерного обладнання території, транспорту, зв'язку, меліорації та інших заходів внутрiшньорайонного характеру.При складанні схем районних планів сільських адміністративних районов розробляють перелік і проекти розміщення в межах району основних виробничих його центрів, у тому чист ремонтно-технічних станций, центральних садиб, тваринницьких ферм, підприємств для збереження і первинноі переробки сідльськогосподарської продукції, для виробництва будівельних матеріалів.

Метою районного планування сільських районів є раціоналізація розміщення в їх межах і кожного господарства населених пунктів, промислових комплексів підприємств для зберігання й переробки сільськогосподарської продукцй, шляхів, водогосподарських об'ектів і різноманітних інженерних споруд.

Основою для складання схем районних планів є инженерно-економічні умови району, його ресурси, сучасний стан виробництва і перспективи.

Вихідними матеріалами для складання схем районних планів є урядові рішення про розвиток та інтенсифікацію сільського господарства, схеми розвитку і розміщення продуктивних сил економічного району, планування області, районних планів суміжних районів, генеральні плани міст і приміських зон, завдання до складання схеми районних планів, а також інструкції та рекомендації щодо складання схем.

Схеми районних планів складають у кількох варіантах і в результаті їх техніко-економічного аналізу визначають найекономічніший.

Основними етапами складання схеми районного планування сільських адмiністративних районов є:

встановлення меж району;

організацм території району;

розміщення будівельних баз виробничого призначення;

визначення форм розселення і розмірів населених пунктів;

розміщення підприємств і закладів культурно-побутового та комунального обслуговування; виробничих баз і підприємств сільського будівництва;

інженерне устаткування і благоустрій території району.

Районні плани санаторно-курортних районів і зон масового відпочинку мають забезпечити зручне розміщення всіх лікувальних закладів і місць відпочинку з метою оптимального використання природно-кліматичних і ландшафтних умов та лікувальних чинників. Водночас схеми районних планів санаторно-курортних районів та зон віпочинку мають забезпечити охорону навколишнього середовища і раціональне природокористування відповідно до чинного природоохоронного законодавства. Основою для складання схеми районних планів є спеціальне медичне зонування території, яке сприяє правильному використанню її. Велике значення при виборі місць для санаторно-курортних районов має взаємне розміщення пляжів, мінеральних джерел, рельєфу й рослинності. Створення захисних зон навколо міст, ефективне функціонування водоканалізаційних споруд, очисного устаткування є запорукою створення належних умов для оздоровлення і відпочинку людей.

У санаторно-курортних районах не планується розміщення промислових підприємств, що забруднюють атмосферу, воду, згубно впливають на рослинний світ. Особливу увагу в таких районах звертають на створення раціональної транспортної мережі внутрішньорайонного характеру з ефективним виходом на зовнішні транспортні артерії, Звичайно, стоянки, дороги, огорожа, малі архiтектурні форми повинні вписуватися у ландшафт території, доповнювати його. Неабияке значення в курортних районах має забезпечення їх комплексом інженерних споруд і устаткування. Особливо це стосується гірських районів, а також морської берегової лінії з огляду захисту території морських пляжів,