Програмування розвитку регіонів
Однак при цьому дуже важливо зберегти і розвинути ознаки системності.Звичайно, необхідність виділення підсистем ускладнює побудову будь-якого регіонального «дерева» цілей. Тим більше, що самі виділювапні галузі регіонального господарського комплексу також являють собою сукупніссть складних підсистем, які знову ж таки реалізують об’єктивно притаманні їм цілі в межах власних можливостей. Але як би не відрізнявся для будь - якого господарюючого суб’єкта набір технічних, технологічних, економічних, організаційних засобів і прийомів, використовуваних для досягнення конкретних цілей, важливо і в даному випадку підвищувати «планку» системності, використовуючи переваги регіонального поділу праці, поглиблення внутрітериторіальної спецалізіції та оперування, можливості місцевих науково - технічних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
Побудова цілісного і разом з тим досить деталізованного регіонального «дерева» цілей - дуже складне завдання, але ця робота відіграє реальну роль в складанні деталізованої програми розвитку регіона і подальшої реалізації регіональної політики в цілому. Маючи достовірне «дерево» цілей, для будь - якої території регіону завжди можна було б виділити ряд найзагальніших, які відбивають стратегію його розвитку, і, відповідно, механізм ї реалізації. В результаті подальшої деталізації «вглиб» формується «дерево» цілей для кожної галузі регіонального господарства, а всередині неї - і для будь - якого господарюючого суб’єкта, на основі яких формуються відповідні програми розвитку.
Не слід плутати ці програми з моделями. Моделі мають набагато загальніший характер, охоплюючи практично всі фактори розвитку тієї чи іншої території (якщо розглядати у міжрегіональному розрізі). Програми ж розвитку мають здебільшого практичний характер, їх формуваня передбачає конкретизацію цілей і визначення методів та засобів їх досягнення - аж до рівня окремих заходів.
Реальна кількісна інтерпретація сформульованих на основі моделей цілей та факторів розвитку здійснюється за допомогою розробки деталізованих регіональних програм. Ось чому будь-яка програма пердбачає не тільки одержання реальних кількісних та якісних результатів, але й визначення строків їх одержвння, конкретних виконавців, оцінку ефективності здійснюваних заходів.
Доречі, з цих позицій не витримує практично ніякої критики жодна з продекларованих Кабінетом Міністрів України програм, серед яких такі програми: забезпечення соціальних гарантій для громадян усіх регіонів, фінансування будівництва та функціонування загальнонаціональних об’єктів культури, освіти, науки, охорони здоров’я та ін. Як показав час, всі ці починання так і залишаться на папері, якщо в кожному конкретному випадку не будуть чітко визначені кількісні та якісні результати реалізації намічених програм, терміни їх отрмимання, виконавці, ефективність відповідних заходів. Саме відсутність або недостатність цього стала прияиною нереалізованості багатьох програм.
Іншим істотним недоліком при розробці програмного забезпечення регіональної політики є те, що самі програми не систематизуються, не класифікуються залежно від їх змісту, тривалості реалізації, масштабів виконання.
Одна справа - реалізація програми розвитку транспорту або комунального господарства в конкретному регіоні і зовсім інша - забезпечення соціальних гарантій для нромадян усіх без винятку регіонів. Крім того, не враховується та немаловажна обставина, що в одних випадках передбачувана мета потребує здійснення кількох програм, а в інших випадках навпаки - програма мож бути засобом досягнення одночасно кількох цілей. Часто програми мають міжгалузевий характер.
Звідси витікає проблема узгодження програм за змістом, строками виконання, рівнями управління. Інакше дублювання заходів, суперечливість в орієнтації виконавців, несистемність підходу до розробки самих програм наминучі. Така неузгодженість особливо боляче б’є по прогамах, складених за переліком заходів та жорстко взаємопов’язаних з іншим паралельно створюваними або діючими програмами.
Проте тільки узгодженням проблему не вирішити. Потрібна система програм, за якими б логічно і послідовно здійснювалрся переведення, перехід ключових заходів з програм вищого управлінського рівня у ппррограми нижчих рівнів з наступним їх розгоратнням до потрібного ступеня деталізації.
Надзвичайно важливими для створення програм є статистичні дані, які допомагають правильно розставити акценти в програмах, з’ясувати, який регіон найбільше потребує перетворень та ін. Дуже важливі такі дані для створення ефективних та раціонаольних програм, особливо в області соціального забезпечення. Тому для створення ефективних програм в державі повинні бути розвинуті органи, що дають статистичні дані.Винятково складне питання для здійснення програм регіонального розвитку - пошук оптимальних організаційно - управлінськиих структур. Тому важиве місце в багатьох програмах розвитку займає створення або реорганізація органів виконавчої влади, як регіональних, так і органів місцевого самоврядування, які будуть відповідні за здійснення даної програми. Для розробки та втілення в життя деяких важливих програм створюються спеціальні органи (комісії та ін.), відповідні лише за одну або ряд пов’язаних між собою програм.