Розклад феодалізму і становлення індустріального суспільства в країнах Західної Європи і США (ХVI-XVIII ст.)
- Нова конструкція водяного двигуна – верхнебійного колеса, яке приводилися в рух силою падаючої води і мало значно більший коефіцієнт корисної дії;
- Розвиток металургії, попит на продукцію якої зростав для потреб кораблебудування і військової справи;
- Використання самопрялки в текстильній промисловості, яке дало можливості проводити одночасно крутку і намотування пряжі;
- Був винайдений спосіб друкування подвижним металевим шрифтом що сприяло розвитку у книгодрукування;
- Стали будуватися коравелли тоннажністю від 900 до 2000 тонн, які широко використовувалися в колоніальній експансії;
- Збільшення сільськогосподарської продукції досягалося за рахунок розширення посівних площ, поліпшення породності і продуктивності худоби.
Промисловий розвиток сприяв руйнації феодальних форм виробництва і обміну, росту продуктивності праці, збільшенню товарності, поступовому формуванню буржуазних відносин.
Значну роль у занепаді феодального господарства відіграло мануфактурне виробництво у XVI – XVIII ст.
Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманої робочій силі це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існували два типи мануфактур – розсіяна (децентралізована) та централізована.
Росіяна , що розвивалася в XVI – першій половині XVII ст. Ґрунтувалась на сільських промислових і дрібному ремеслі.
Централізована –характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилося в ІІ половині XVII cт.
Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися в трьох основних напрямах:
- Створення буржуазних форм земельної власності;
- Перетворення феодальної ренти на капіталістичну;
- Зростання товарності.
Економічний розвиток диктував необхідність переходу від дрібного до великого виробництва, але для цього потрібні були великі капітали. Первісне нагромадження капіталу – це історичний процес відділення виробника від засобів виробництва тобто насильне позбавлення селянина, ремісника його приватної власності і утвердження великої капіталістичної власності.
Методи первісного нагромадження капіталу:
- Примусове позбавлення робітників засобів виробництва;
- Позбавлення селян землі;
- Крадіжка общинних земель;
- Система державного боргу, в результаті якої збагатилися ті лихварі купці, підприємці, котрі позичали гроші державі під великі проценти;
- Колоніальна система, нееквівалентний обмін між колоніями і метрополією;