Роль держави в процесі становлення середнього класу в Україні

Останніми роками концепція "середнього класу" все більше привертає увагу російських та українських вчених. Таке підвищення уваги обумовлене низкою факторів. По-перше, середній клас є символом розвиненої ринкової економіки. Ступінь розвитку середнього класу є своєрідним індикатором ступеня розвиненості ринкової економіки в країні та сталості процесів ринкових перетворень. По-друге, становлення міцного середнього класу, представники якого є основними платниками податків, розглядається як запорука підвищення інвестиційної активності населення та можливості збільшення обсягів реалізації державних соціальних програм через зростання надходжень до державного бюджету. По-третє, сформований потужний середній клас є визначальною характеристикою політичної стабільності в суспільстві і виступає одним з важелів впливу на формування позитивного іміджу країни в світі.

Проблеми формування та ідентифікації середнього класу в сучасних країнах з перехідною економікою, в тому числі в Україні, обумовлені наявністю загальних соціально-політичних явищ, які пов'язані з незавершеністю трансформаційних процесів, що відбуваються в цих країнах. Для більшості країн пострадянського простору характерні динамічність структури суспільства; недостатній в порівнянні з періодом спаду період економічного зростання; розірваність ланцюга "освіта-професія-дохід"; значний обсяг економічної активності населення поза сферою формальної економіки. Значною мірою процес кількісних оцінок та визначення структури середнього класу в суспільстві ускладнюється наявністю в сучасних західних моделях великої кількості його стратифікаційних критеріїв.

Умовно всі зазначені критерії можна поділити на три групи:

- матеріальні (обсяги поточних доходів та витрат, забезпеченість товарами довготривалого вжитку, володіння майном, у т. ч. нерухомим, схильність до нагромадження);

- освітньо-кваліфікаційні (освітній та професійно-кваліфікаційний рівень, соціальний статус);

- психологічні (самоідентифікація, зацікавленість в підтримці соціального порядку та стабільності, соціально-професійна мобільність).

Характеризуючи середній клас у країнах Заходу, слід відмітити взаємопов'язаність всіх перерахованих класифікаційних ознак, які створюють відомий ланцюг "освіта-професія-дохід", а також те, що класове оформлення середніх прошарків населення, яке тривало століттями, стало продуктом вже розвиненої ринкової економіки.

В Україні дослідження в зазначеній сфері здебільшого ведуться в напрямі ідентифікації середнього класу, виходячи або з даних про доходи населення, або з даних соціологічних опитувань та суб'єктивної ідентифікації. Існування різних підходів до стратифікації середнього класу в суспільстві обумовлене недостатньою репрезентативністю наявних статистичних даних про рівень реальних доходів - однієї з головних стратифікаційних ознак середнього класу. Внаслідок цього виникають розбіжності як в оцінці питомої ваги представників середнього класу в Україні, яка коливається від 47 %1 до 55 %2, так і його якісних характеристик.

У багатьох випадках середній клас ототожнюється з представниками середнього та малого бізнесу. Класифікуючи власників малих підприємств та підприємців середньої руки, слід відмітити наступне. По-перше, цей прошарок населення не є домінуючим в суспільстві і складає лише 9 % економічно активного населення. По-друге, частина економічної діяльності в сфері малого бізнесу реалізується в неформальному секторі. На це вказує той факт, що питома вага доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують змішані доходи, в загальній структурі доходів населення залишається низькою - 0,2-0,3 %. Ухиляючись від сплати податків, підприємці не в змозі вимагати достатньої прозорості економічних відносин в суспільстві і контролю за видатками бюджету.

Як зазначається в Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році", потенційними представниками середнього класу в Україні є лікарі, освітяни, науковці та інженери. Їхньою специфічною особливістю є досить високий професійний рівень, і в більшості випадків - наявність додаткової зайнятості для забезпечення рівня доходів, необхідного для утримання життєвого стандарту, що склався протягом життя. До зазначеної категорії можна також віднести державних службовців невисокого рангу, робітників торгівлі та військовослужбовців, журналістів, кваліфікованих робітників, селян та фермерів. Слід відмітити, що економічна криза негативно позначилася на якісних характеристиках вищезгаданих категорій населення.Досвід західних країн свідчить про те, що процес становлення середнього класу в цих країнах носив об'єктивний, комплексний характер і відбувався в умовах, які сприяли формуванню його стратифікаційних ознак. Такими умовами були стійкість та тривалість процесів економічного зростання, підвищення добробуту населення та його освітнього рівня, а також ментальне закріплення в суспільстві базових цінностей, притаманних середньому класу.