Телекомунікаційна галузь України: проблеми і перспективи конкурентоздатності
6.Виділяти належні кошти на наукові дослідження всередині галузі.
5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив
На мою думку, щоб галузь телекомунікацій України дійсно вийшла на належний рівень конкурентоспроможності, необхідно втілювати в життя усі вищезазначені пропозиції у комплексі. А як це буде відбуватися, залежить вже, насамперед, від політики держави, а також, від діяльності тих організацій, які мають безпосереднє відношення до галузі.
Щодо технологічного розвитку галузі, то, взагалі, можна запропонувати дві альтернативи розвитку. Перша: застосовувати більш дешеві, але й більш застарілі технології – виграш у кількості, програш в якості. Друга: брати більш дорогі, але й сучасніші технології. Значно виграємо у якості, але програємо у кількості. Необхідний розумний компроміс. Тут важливим є мистецтво регулюючого органу, його бачення і передбачення.
На жаль, до теперішнього часу в Україні не існує оптимальної нормативної бази, котра б регулювала відносини у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій, а, як відомо, без належного законодавчого підґрунтя жодна галузь економіки не може ефективно функціонувати та розвиватися. Отже, основним завданням уряду на сьогодні є створення такої законодавчої бази, яка б сприяла розвитку галузі.
Дуже важливою є роль науки. Зараз вона щодо телекомунікацій, на жаль, у катастрофічному стані. Зв’язок державі виділяє приблизно 50 млн.грн. щороку на науку, програма в цьому році складена на 8,9 млн.грн., видали грошей усього на три угоди. На Заході, наприклад, на науку виділяється близько 2-2,5%, а в Японії – 4%, бо телекомунікації – наукомістка галузь.
6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями
Розглянемо для початку заходи щодо розвитку телекомунікацій, здійснювані урядом країни та іншими урядовими організаціями.
Протягом 1999 – 2001 років Верховною Радою України було розглянуто та ухвалено такі важливі закони, як “Про особливості приватизації ВАТ «Укртелеком»”, “Про поштовий зв’язок”, “Про радіочастотний ресурс”. Ціла низка подібних законів роками перебувала в парламенті на розгляді, але Держкомзв’язку України спромігся забезпечити успішне їх затвердження. Також Держкомітет розробив законопроекти “Про телекомунікації”, “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронний документ”.
Найважливішим, звісно, є проект закону “Про телекомунікації”, який повинен стати своєрідною “конституцією” у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій. Готуючи такий важливий закон, спеціалісти Держкомзв’язку провели цілу низку “круглих столів” та обговорень, врахували думки зарубіжних та вітчизняних експертів, потенціальних та діючих інвесторів, спеціалістів міжнародних фінансових організацій і т.п. Нещодавно проект закону було подано на розгляд до Верховної Ради. Він пропонує законодавчим шляхом врегулювати питання ведення діяльності у сфері телекомунікацій в країні, ліцензування телекомунікаційної діяльності та визначити права та обов’язки операторів зв’язку.
Щодо ліцензування, то тут слід зазначити, що, за думкою експертів Деркомзв’язку, одним з найбільш дієвих важелів регулювання є саме ліцензування підприємницької діяльності операторів з врахуванням особливостей сфери діяльності. Закон України “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності”, який вступив у силу з вересня минулого року, не враховує особливостей діяльності у галузі зв’язку і навіть прямо забороняє враховувати їх в інших законах. Вивчення міжнародного досвіду з законодавчого регулювання діяльності у сфері зв’язку (законів про телекомунікації Німеччини, Франції, Польщі, Росії та ін.) засвідчує, що політика ліцензування у сфері зв’язку законодавчо визначається окремими законами про регулювання саме в цій досить специфічній галузі. Тому лише підтримка та ухвалення законопроекту “Про телекомунікації”, який передбачає особливості ліцензування діяльності у сфері зв’язку, можуть розв’язати проблему.Щодо дій неурядових організацій у напрямку розвитку галузі телекомунікацій, слід відмітити особливий внесок у цей розвиток найбільшого в Україні оператора з надання послуг зв’язку ВАТ “Укртелекому”. Для успішного розвитку будь-яких систем зв’язку необхідно забезпечити створення потужної транспортної системи на основі оптико-волоконних ліній, які повинні доповнюватися радіорелейними та супутниковими лініями. Без її формування, в тому числі на рівні зони (області) та на рівні найбільших міст, неможливо ефективно розвивати інші мережі зв’язку. Над створенням саме такої системи і працює зараз “Укртелеком”.