Потенційна конкурентоспроможність України у виробництві ядерної енергії
6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями.
На сьогодні програма розвитку атомної енергетики до 2010 р. визначена в Національній енергетичній програмі України, що була затверджена Верховною Радою України у квітні 1996 р. Відповідно до постанови Верховної Ради України в цю програму вносяться зміни та доповнення на основі фінансово-економічної ситуації, яка склалась на сьогодні у країні. “Концепція розвитку атомної енергетики України до 2030 року ” зараз розробляється Міненерго України. Концепція передбачає досягнення рівня виробництва електроенергії атомними станціями до 100 млрд/кВт.ч та підтримку його після 2010 р., що має бути досягнуто за рахунок:
-введення двох блоків високого ступеня готовності ХАЕС-2 та РАЕС-4;
-введення двох блоків середнього ступеня готовності ХАЕС-3 та ХАЕС-4;
-продовження строку служби діючих енергоблоків;
-проектування нових АЄС на основі реакторів нового покоління.
7. Необхідні ресурси та умови.
Урядова програма розвитку атомної енергетики України майже співпадає з другим сценарієм розвитку енергетики, що наведено вище, де вказувалися витрати, які необхідні для впровадження цього варіанту розвитку ядерної енергетиці, тому по перших трьох пунктах урядової програми питань, окрім належного фінансування не виникає, а воно, у свою чергу, може бути забезпечене за рахунок надання допомоги Комісією ЄС (за програмою ТАSIS на суму $66 млн), надання допомоги Німеччиною на суму $20 млн, надходження коштів у рамках Ліссабонської ініціативи на суму $30 млн, а також за проектом ЄБРР на загальну суму $1480,6, що фінансується 6 міжнародними кредиторами, головний з яких “Євроатом” .
Щодо останнього пункту , який передбачається “Концепцією розвитку атомної енергетики України до 2030 року”, то розробки нових реакторів вже ведуться на лабораторному рівні в Росії та США.Як перший етап переходу на якісно новий рівень у ядерній енергетиці можна розглядати використання електроядерних установок. Мінатом Росії виступив з ідеєю міжнародного проекту розробки реактора нового покоління - реактора природної безпеки. У Мінатомі Росії підготовлено Програму по створенню електроядерних систем для промислової енергетики. Першим етапом цієї програми передбачається створення діючого прототипу електроядерного реактора . Відповідно до Програми створення прототипу знадобиться майже сім років. Створення промислової установки триватиме ще 10 років. Таким чином, орієнтовно до 2020 р. Росія матиме реактор природної безпеки. Росія запрошує до участі у цьому проекті такі країни, як Китай, Індія, Іран, Франція, Німеччина, Україна.
Наступний якісний стрибок у розвитку світової ядерної енергетики очікується у 30-х роках наступного століття і пов”язаний з плановим уведенням в експлуатацію реактора термоядерного синтезу. Створення такого реактора ведеться в рамках міжнародного проекту “ITEP”, у якому беруть участь усі країни великої сімки.
Враховуючи важливість цієї проблеми, Україні необхіднодокласти чимало зусиль, щоб також узяти участь у розробці проектів реакторів природної безпеки. Це дасть можливість вітчизняній атомній науці вийти на передові рубежі, вчасно реорганізувати і підготувати експериментальні та виробничі потужності країни до створення реакторів нового покоління.
8. Висновки.
Нові геополітичні, економічні і соціальні умови, в яких знаходиться Україна, визначають необхідність розробки відповідної стратегії в області посилення її економічної та енергетичної безпеки.Вже сьогодні необхідно займатися всім комплексом проблем, щр будуть сприяти підвищенню надійності енергопостачання і зниженню зовнішньої залежності країни від поставок енергоресурсів. За таких умов, ми не можимо відмовитися від ядерної енергетики, бо однією з найважливіших ланок, як показує практика промислово розвинутих країн і наш вітчизняний досвід, здатною вирішувати ці проблеми є ядерна енергетика. Єдина галузь енергетичного комплексу (за винятком ГЕС), що працювала стало і надійно протягом 1990-1999 років, була ядерна енергетика.