Потенційна конкурентоспроможність України у виробництві ядерної енергії
1. Мета роботи.
Збереження і зміцнення політичної, економічної й енергетичної безпеки держави залежить в першу чергу від стану справ у базових галузях економіки. До таких галузей відноситься енергетика, рівень розвитку якої визначає місце і роль держави у світовому господарстві.
Слід зазначити, що нові геополітичні умови, в яких опинилася Україна після розпаду СРСР, круто змінили весь хід економічного і соціального розвитку країни. В першу чергу це відбилося на значному зниженні її енергетичної безпеки, що виражається, по-перше – різким падінням виробництва власних паливних ресурсів і виробітку електроенергії, і по-друге – значним скороченням надходження енергетичних ресурсів в Україну ззовні. Становище погіршив і введений у свій час мораторій на розвиток ядерної енергетики України, що призвело до заморожування будівництва декількох ядерних енергоблоків, які знаходяться в різних стадіях готовності.
За таких умов, сьогодні в нашій країні дуже активно дискутується питання про доцільність використання атомної енергетики. У цій роботі я ставив за мету проаналізувати ситуацію, яка склалася за наведених вище умов та відповісти на питання чи можемо ми собі дозволити відмовитися від ядерної енергетики, чи зможе вона конкурувати з іншими галузями ПЕК.
2. Постановка проблеми.
Розвиток паливно-енергетичного комплексу України припадає на складний період у житті країни. Економічна криза змушує обмежуватися завданнями сьогоднішнього дня, але необхідно враховувати довгострокові тенденції галузі з тим, щоб у перспективі, по-перше, гарантувати надійне енергозабезпечення країни, по-друге створити конкурентоспроможню галузь.
За таких умов особливої ваги набуває визначення перспектив розвитку ядерної складової паливно-енергетичного комплексу. В Україні, як і в усьому світі, ставлення до ядерної енергетики можна охарактеризувати двома полярними точками зору – “використання ядерної енергетики немає виправдання” і “ядерній енергетиці в майбутньому немає альтернативи”.
Наявність таких протилежних точок зору зрозуміла і об”єктивно зумовлена. З одного боку – розуміння того, що об”єкти ядерної енергетики потенційно є радіаційно небезпечними, отже не виключена ймовірність виникнення катастроф типу Чорнобильської; існують технологічні зв”язки між ядерною енергетикою і атомною зброєю. З іншого боку – переконаність у тому, що прийняті після Чорнобильської катастрофи заходи для підвищення безпеки АЕС усувають можливість виникнення значних аварій, існуючі міжнародні гарантії виключають використання “мирного” атома у військових цілях; за умови безаварійної роботи АЕС ядерна енергетика є “найчистішим” джерелом енергіії порівняно з джерелами на природному паливі, які вважаються основними забруднювачами атмосфери і навколишнього середовища.
Отже, сьогодні ми повинні визначитись: або відмовитись від ядерної енергетики, або знайти кошти для подолання кризових явищ в атомній енергетиці та створити конкурентоспроможню галузь.
3. Аналіз проблеми.
Реалії сьогодні такі: у сумарному світовому обсязі виробництва електроенергії частка ядерної енергетики складає 17% (джерела на природному паливі дають 63% енергії, гідроенергетика – 19%, нетрадиційні джерела – лише 1%), при цьому в окремих індустріальних країнах ця частка є основною (Франція – 78%, Бельгія – 60%, Швейцарія – 40,6%).
В Україні частка атомної електроенергетики в загальному енергетичному балансі країни щороку зростає. У 1997 р. вона склала 44,9%, і це при тому, що сумарна встановлена потужність атомних електростанцій країни становить тільки 26%. В умовах економічної кризи в країні не вистачає природного палива (ми забезпечуємо тільки 42% наших потреб, решта - імпорт), немає коштів на модернізацію устаткування теплових електростанцій, а також на розвиток нетрадиційних джерел одержання енергії. Отже, ядерна енергетика є надійним джерелом енергозабезпечення і сприяє підвищенню енергетичної безпеки України.
Сьогодні у нас працюють 5 АЕС з 14 реакторами загальною потужністю 12,8 мільярда кВт. За кількістю ядерних установок Україна займає сьоме місце у світі та п”яте у Європі. Запорізька АЕС після введення у дію 6-го енергоблоку стала найкрупнішою у Європі.