Особливості розміщення міського та сільського населення

Функціонально виділяють столицю держави Київ -головний адміністративно-політичний, індустріальний, науковий і культурний центр. Крім того, є 24 міста — центри адміністративних одиниць,які відзначаються багатофункціональністю.

До багатогалузевих промислових центрів належать Кривий Ріг,Нікополь, Маріуполь, Горлівка, Макіївка та ін., одногалузевих-Торез,Шостка, Делятин тощо. Окремо виділяють транспортні центри: Здолбунів,Жмеринка, Фастів, Козятин та ін.

До невеликих міст, що виконують організаційно-господарські,промислово-переробні та культурно-освітні функції місцевого значення, відносять Жидачів, Коломию, Косів, Стрій, Кременець,Дубно,Острог, Славуту, Літин, Ніжин та ін.

Центрами рекреації та оздоровлення населення є такі міста,як Моршин, Хмільник, Трускавець, Євпаторія, Ялта та ін.

Сільські поселення виконують функції сільськогосподарські і несільськогосподарські (біля промислових підприємств, транспорнтих вузлів, лісопромислових закладів та ін.).

Основна маса сільських поселень — це села першого типу.В них є умови для розвитку переробної промисловості, культурно-побутового,торгового та медичного обслуговування. У певний час соціально-економічні умови розвитку господарства зумовили таку форму розселення,як хутори, присілки і взагалі дисперсну (розсіяну) форму розселення,яку у 50-х роках XX ст. ліквідовували як неперспективну.

Прямої залежності між розміщенням міського та сільського населення України і теріторіальною організацією продуктивних сил не простежується. Але, все ж таки, можна говорити, що нові промислові підприємства орієнтуються на велику кількість робочої сили,переважно кваліфіковану, тому і будуються у великих та середніх містах.Що стосується сільського населення, то воно є головним “двигуном” аграрно- промислового комплексу нашої країни.

Зібравши все разом,скажу,що демографічні фактори:чисельність населення і його розміщення,кількісна та якісна оцінки трудових ресурсів у розрізі областей і районів,міст і селищ відіграють першочергову роль при розміщенні продуктивних сил як України,так і інших держав.Нерівномірність розселення населення зумовлює потребу розміщення промисловості відносно споживача готової продукції ,а також оцінки мобільності населення для прогнозування його міграції з огляду перспектив розвитку економічних районів.Ефективне використання трудових ресурсів потребує розміщення виробництва у невеликих і середніх містах і обмеження нового будівництва - у великих.Демографічні фактори найбільше впливають на розміщення трудо- та наукомістких галузей промисловості(приладобудування,інструментальної,радіотехнічної,електронної,електротехнічної галузей тощо).Розміщення підприємств цих галузей здебільшого залежить від наявності кваліфікованих кадрів.

5.Проблеми та перспективи розвитку та розміщення міського та сільського наслення України в умовах розвитку ринкової економіки

Уповільнення і вирівнювання темпів росту великих,більших та найбільших міст необхідно оцінювати позитивно.Тимчасом подальше уповільнення темпів зростання малих та середніх міських поселень не можна визнати прийнятим.У багатьох міських поселеннях названої розмірної категорії існують досить сприятливі умови для розвитку:в них та і на прилеглих до них територіях є певні резерви трудових ресурсів,запаси багатьох видів мінеральної сировини,води,палива тощо.Дослідження рівнів життя міського і сільського населення свідчать,що рівні сукупних доходів сімей робітника і службовця (міські поселення),а також сім’ї колгоспника (сільські поселення),скореговані з урахуванням витрат часу на роботу в суспільному господарстві,а також з урахуванням зіставлення доходів,що використовуються вказаними групами населення на будівництво і обслуговування житла,допоміжних будівель і споруд,на оплату комунальних послуг з фондів суспільного споживання,реально складають відповідно 100 і 66,8%.Словом,різниця між доходами міського і сільського населення досить значна і складає 23,2% на користь міського.Причому,вказана різниця створювалалася в умовах,коли рівні грошових доходів міських і сільських жителів України були майже îäнакові.Отже,дана різниця формувалася за рахунок того, що в містах оплата житла становила лише незначну частину усіх витрат на його спорудження і обслуговування, тоді як у селах практично усе це оплачували самі жителі.Крім того, міське населення користувалося значно більшими коштами на інші види соціальних витрат з розрахунку на одного жителя.Особливо велика різниця в рівнях доходів і можливостях соціального розвитку за рахунок держави була серед жителів великих міст і сіл, що пояснюється більшими розмірами коштів, які направляла держава в розрахунку на одного жителя великого міста, а отже, більшими соціальними витратами і вищою якістю обслуговування.