Види підприємств в Україні

1. КООПЕРАТИВНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Поряд з малими підприємствами важливою формою підприємництва є кооперативні фор¬ми господарювання. Слід зауважити, що дана форма підприємницької діяльності в колишньому СРСР тривалий час (аж до другої половини 80-х років) обмежувалася. Вона розвивалася лише у формі колгоспів та споживчої кооперації. Причо¬му колгоспи втратили свою кооперативну суть і фактично перетворилися у державні підприєм¬ства.

Чим пояснюється таке ставлення до коопера¬тивів? Щоб відповісти на це запитання, необхід¬но згадати історію їх розвитку. В перші роки радянської влади кооперації приділялася значна увага. В. І. Ленін у роботах «Чергові завдання Радянської влади», «Про продподаток» указував на необхідність кооперування дрібних товарови¬робників. Уже на основі цих робіт у нашій літе¬ратурі нерідко робилися висновки, що Ленін зав¬жди виступав за широкий розвиток кооперативів. Але це не так. Саме в названих працях були закладені помилкові погляди на кооперацію, від яких Ленін пізніше відмовився, але не відмо¬вилися його послідовники. В цих ленінських працях кооперація розглядалася як державно-капіталістичне підприємство. Головна характерна риса таких кооперативів зводилася до того, що вони підлягали обліку й контролю з боку держави. Тому кооперативи й вважалися перехідною формою від капіталістичних до «послідовно соціалістичних» державних підприємств.

Пізніше в роботі «Про кооперацію» В. І. Ленін визнає по¬милковість цих положень. Він пише, що треба докорінно змінити наші погляди на соціалізм, що соціалізм — це лад цивілізованих кооператорів. Однак до цього тоді не прислуха¬лися. Більше того, дана стаття була опублікована із застере¬женням, що в ній викладені думки хворої людини. Тоді рішуче пропагувалася теза, що кооперація — це державно-капіта¬лістичне підприємство, а тому дана форма господарювання поступово згорталася як така, що не відповідає природі соціа¬лістичного ладу. В 1961 р. була ліквідована остання її фор¬ма — промислова кооперація.

Таким чином, хибна теорія і хибна практика принесли нашому суспільству чимало шкоди. Потрібно було дуже багато часу, щоб переконатися, що розвиток кооперативних форм господарювання — об'єктивно необхідний, що він органічно притаманний прогресивному економічному розвитку суспіль¬ства в сучасних умовах.

Сьогодні кооперативне підприємництво розгортається на грунті прийнятих Верховною Радою України законів про підприємницьку діяльність. Виходячи з них, можна дати таке виз¬начення кооперативного підприємства: кооператив є су¬спільною організацією громадян, які добровільно об'єд¬налися для спільної господарської та іншої діяльності на основі належного їм на правах власності, орендованого або наданого в безоплатне користування майна, са¬мостійності, самоврядування і самофінансування, а та¬кож матеріально? заінтересованості членів кооперативу та якнайповнішого поєднання їхніх інтересів з інтересами колективу і суспільства.

Майно кооперативу може формуватися за рахунок:

а) грошових або матеріальних внесків членів кооперативу;

б) доходів від виробничої діяльності;

в) продажу акцій;

г) переданого в безкоштовне користування державного майна;

д) оренди обладнання державних підприємств.

За рахунок цих джерел формується майновий фонд членів кооперативу, який включає вартість основних виробничих і оборотних фондів, цінні папери, акції, грошові кошти й від¬повідну частку в матеріальних цінностях інших підприємств і організацій. Члену кооперативу щорічно нараховується части¬на прибутку залежно від частки у пайовому фонді. Ці відно¬сини регулюються статутом кооперативу.

Пай є власністю членів кооперативного підприємства. Але право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом їм надається лише після припинення членства в кооперативі. При цьому пай може бути виданий натурою, грошима або цінними паперами.