Транспортний комлекс України
В Україні створено мережу продукте проводів: аміакопровід Тольятті — Горлівка — Одеса, етиленопровід Чепіль (Угорщина) — Калуш.
Завершується спорудження газопроводів Торжок — Долина, Тула — Шостка — Київ, Джанкой — Феодосія — Керч, Глібов-ське — Сімферополь — Севастополь.
Мережею газопостачання охоплено близько 50% міських по¬селень і лише 8% сільських поселень України, що дуже мало по¬рівняно з європейськими країнами.
В перспективі Україна повинна розширити кількість країн — постачальників газу. Значна роль у цьому відводиться Ірану, який має величезні поклади газу і зацікавлений у торгівлі з Україною. З метою вирішення цієї проблеми можливе будівництво газопро¬водів в Україну через Закавказзя і Північний Кавказ. Є й інші ва¬ріанти поставок газу з названих регіонів, але уже морським транс¬портом для перевезення газу у зрідженому (скрапленому) вигляді.
4. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Проблеми подальшого розвитку транспортного комплексу пов'язані з реформуванням інших галузей, оскільки обсяги продукції промисловості, сільського господарства, будівництва та торгівлі Ігреважно і визначають завантаженість транспортної системи.
Актуальною проблемою транспортного комплексу України є незадо- вільний стан його виробничої бази. Тому у перспективі приориетним напрямом технічної політики щодо транспорту має бути оновлення його рухомого складу на основі розвитку вітчизняного транспортного машинобудування. Поряд з цим для створення системи інтермодальних перевезень передбачається нала-годження виробництва спеціалізованих технічних засобів — конвейнерів, змінних кузовів, платформ для перевезення автопоїздів. У перспективі планується здійснити поступовий перехід на нові принципи організації та управління транспортним процесом основі новітніх інформаційних технологій та сучасного маркетингу, запровадження автоматизованих центрів управління до-гавкою вантажів.В цілому формування і розвиток національної транспортної истеми України потребує ефективного державного регулювання Ііяльності транспортних підприємств за такими напрямами: створення ринку транспортних послуг; забезпечення технологічної та екологічної безпеки транспорту; активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств. Процес реформування транспортного комплексу України передбачає посилення контролю з боку держави за використанням І антажної бази вітчизняного морського флоту країни як галузі транспортного комплексу з певним валютним ресурсом. Надзвичайно важливим для активізації діяльності транспортних підприємств України є створення власної інформаційної бази щодо кон'юнктури світового фрахтового ринку.
Література
1. Афанасьев Л. Л., Островский Н. Б., Цукерберг С. М. Единая транспортная система й автомобильньїе перевозки. — М.: Транспорт, 1984.—335с.
2. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до еконо¬мічної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — С. 199—206.
3. Зкономические проблеми развития транспорта / Под ред. А. А. Митаишвили. — М.: Транспорт, 1982. —231 с.
4. Пащенко Ю., Давиденко А. Розвиток, модернізація транспортної системи України // Економіка України. — 1998. — № 9. — С. 45—52.
5. Пащенко Ю., Давиденко А. Розвиток міжнародного транспортно¬го сполучення України // Економіка України. — 1999. — № 5. — С. 47—55.
6. Пащенко Ю. Є., Давиденко А. М., Чернюк Л. Г. Перспективи роз¬витку транспортного комплексу. — К.: Либідь, 1998. — 40 с.
7. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / За ред. В.В.Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. — К.: Либідь, 1996, —С. 369—386.
8. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. К.: Вища школа, 1998.— С. 191—208.
9. Транспортний комплекс УкраиньІ: Зкономика, организация, раз-витие: Сб. науч. трудов. / За ред. Цветова Ю. М. — К.: ИКТП — Центр, 1995. —198с.