Транспортний комлекс України
Великий обсяг видобутку і перевезень донецького вугілля на північ, північний захід вимагав будівництва у цих напрямках но¬вих залізниць. Зокрема, в 1937 р. було завершено спорудження і реконструкцію колії Донбас — Москва загальною довжиною 1200 км, а також пізніше — Дебальцево — Валуйки — Єлець — Москва та ін. Важливим є південно-західний напрямок, інтенсив¬ні вантажо- і пасажиро потоки якого пов'язані з перевезенням ім¬портно-експортних вантажів з України, а також вантажів з Росії, Білорусі у чорноморські порти і у зворотному напрямку; пасажи¬рів, які їдуть на відпочинок і лікування на курорти Криму, При¬чорномор'я та Приазов'я. У здійсненні цих зв'язків важливу роль відіграють лінії Харків — Запоріжжя — Сімферополь, Харків — Кременчук — Одеса, Харків — Дніпропетровськ — Херсон.
Важливе значення для внутрішньодержавних економічних зв'яз¬ків мають залізниці Київ — Полтава — Харків, Київ — Одеса, а для зовнішньоекономічних зв'язків — Київ — Ковель — Хелм з виходом на Польщу та інші країни зарубіжної Європи. Після створення морської паром ної переправи Батумі — Одеса значно зросло значення залізниці Одеса — Львів — Перемишль, яка від¬тепер відіграє важливу роль у здійсненні не лише внутріш¬ньодержавних і міждержавних зв'язків України, а й дає змогу Україні надавати транспортні послуги країнам Закавказзя для їх економічних зв'язків з країнами зарубіжної Європи.
Протяжність залізниць загального користування в Україні становила в 1997 р. 22,8 тис. км, а розгорнута довжина залізнич¬них колій підприємств і організацій — 28,0 тис. км. При середній щільності 38 км/тис. км території найвищим показником виділяються промислово розвинуті Донецька, Луганська, Дніпропетвська, Харківська та Запорізька області, а також такі області, як Львівська, Закарпатська, Чернівецька і Вінницька, де висока щільність залізниць обумовлена насамперед їх вигідним прикор¬донним розташуванням, а також галузевою структурою госпо¬дарства. В названих областях щільність залізниць коливається від 40 до 62 км/тис. км2 території.
В Україні сформувалась мережа великих залізничних вузлів з розвинутим станційним і складським господарством: Харків, Ло¬зова, Дебальцеве, Ясинувата, Волноваха, Полтава, Київ, Дніпро¬петровськ, Запоріжжя, Одеса, Жмеринка, Козятин, Тернопіль, Львів, Ковель, Коростень, Чоп та інші. Частина залізничних вуз¬лів пов'язана з іншими видами транспорту, що сприяє формуван¬ню транспортних вузлів змішаного типу. В цих вузлах відбуває¬ться перевалка вантажів з одного транспорту на інший і коорди¬нація їх діяльності. До них належать: Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріу¬поль, Керч.
Велика увага приділяється електрифікації залізниць, протяж¬ність яких у 1997 р. досягла майже 8 тис. км. Внаслідок цього зросла швидкість рухомого складу, пропускна спроможність най¬важливіших залізниць та ефективність їх використання. Елект¬рифікованими є магістральні та найбільш вантажонапружені за¬лізниці: Москва — Київ — Львів — Чоп, Донбас — Кривий Ріг, Харків — Запоріжжя — Севастополь, Харків — Лозова — Мики-тівка, Київ — Миронівка — Дніпропетровськ, Хирівка — Помош-на — Одеса — Іллічівськ, Харків — Красний Лиман — Дебаль¬цево. Електрифіковано приміські зони Кисна, Харкова, Дніпро¬петровська, Донецька, Львова та ряду інших великих міст.Залізничний транспорт України займає четверте місце у світі після Росії, США і Канади за обсягом вантажообороту. У 1996 р. залізницями перевезено близько 300 млн. т вантажів і 540 млн. чол. пасажирів. При цьому обсяги перевезень як вантажів, так і Пасажирів постійно скорочуються. У структурі перевезення ван-Ілжів переважають вугілля, в тому числі кокс, руди чорних та кольорових металів і самі метали, лісові вантажі, будівельні матеріали, а саме: цемент, машини та устаткування, продукція АПК. Залізничний транспорт працює на межі можливостей, оскіль-його виробнича база фізично спрацьована і морально застарілі, Україна поки що не має власного виробництва магістральних електроовозів, пасажирських вагонів, хоч має всі необхідні передумови для розвитку цього виробництва. Імпорт названих транс¬портних засобів обмежується відсутністю коштів.
Автомобільний транспорт — це найбільш маневрений і ефек¬тивний вид транспорту для перевезення масових вантажів дріб¬ними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпо¬чинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує функціону¬вання і територіальну організацію всіх галузей народного госпо¬дарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України.
В міру створення міждержавних автомагістралей значення ав¬тотранспорту постійно зростає у здійсненні міждержавних зв'яз¬ків, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою, країнами зарубіж¬ної Європи. В 1996 р. автомобільним транспортом було переве¬зено 1254 млн. т вантажів (69% від усього вантажу України) і 3305 млн. чол. пасажирів (майже 50% усіх пасажирів України).
Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна ор¬ганізація залежать від галузевої структури народного господарства, її територіальної організації, природних умов, зокрема рельєфу. Названі чинники визначають напрями та щільність автошляхів.