Машинобудівний комплекс України

Розміщення тракторобудування орієнтується в основному на споживача, і представлено воно 20 підприємствами. Найбільшим центром є Харків, де збудовані заводи тракторний, моторобудів¬ний, тракторних самохідних шасі, а також заводи Лазова та Дергачі в Харківській області, де виробляють деталі і вузли для хар¬ківських тракторів. Тракторобудування розвинуте також у Дніпро¬петровську (колісні трактори), Вінниці (тракторні агрегати), Ме¬літополі і Кіровограді (тракторні гідроагрегати). Підприємства для виробництва деталей і запасних частин для тракторів розташовані у Кременчуці, Києві, Сімферополі, Одесі, Луганську, Білій Церкві.

Динаміку виробництва сільськогосподарських машин та трак¬торів показано в табл. 27.

Таблиця 7

ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ТРАКТОРІВ, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА І КОРМОВИРОБНИЦТВА

В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp., тис. ІІІт.

* Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К.: Техніка, 1996. — С. 190; Статистич¬ний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1997. — С. 118.В Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різ¬них галузей народного господарства. Зокрема, обладнання для хімічної промисловості виробляють у Києві, Сумах, Полтаві, Дніп¬ропетровську, Дніпродзержинську, Павлограді, Фастові, Львові, Дрогобичі, Горлівці, Костянтинівці. Центрами виробництва обладнання для харчової промисловості є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь, Миколаїв, Херсон, Кіро¬воград, Донецьк, Луганськ; легкої промисловості — Харків, Херсон, Київ, Полтава, Черкаси, Одеса, Львів, Чернігів, Прилуки, Суми.

Галузі точного машинобудування, зокрема виробництво при¬ладів, інструментів і механізмів, електронне і радіотехнічне ма¬шинобудування відзначаються мінімальною металомісткістю й зорієнтовані на райони високої технічної культури, наявність на¬уково-дослідної бази і висококваліфікованих кадрів. Більшість підприємств цих галузей займається складанням виробів з дета¬лей і вузлів, що надходять з різних регіонів як України, так і з-за кордону за кооперацією. Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості (виробництво автоматичних сис¬тем управління, обчислювальної техніки, радіоапаратури) є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці; радіоелектроніки — Львів (телевізори, магнітофони і кінескопи), Київ, Сімферополь, Сміла (телевізори), Суми (елект¬ронні мікроскопи), Одеса (кіноапаратура). Виробництво приладів та інструментів має експортноутворююче значення.

6. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ

У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобуду¬вання, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживан¬ня. Потрібна модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне під¬вищення за рахунок цього якості машин, їх конкурентоздатності. Необхідно налагодити виробництво високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв'язку, засобів управління, автома¬тизації тощо. Спеціалізацію і кооперування виробництва в маши¬нобудуванні необхідно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни.

Сучасна стратегія державної промислової політики України в галузі машинобудування передбачає зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентоздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішньо¬го ринку та збільшення експортного потенціалу.

Для цього передбачається прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення обсягів вироб¬ництва у таких пріоритетних галузях: ракетно-космічній, літа¬кобудуванні, суднобудуванні, інформаційних та телекомунікаційних системах, важкому машинобудуванні, сільськогосподарському маши¬нобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості.

Література