Народногосподарський комплекс України

Таблиця 2

СТРУКТУРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ у 1997 p., % (в усіх сферах економічної діяльності)** Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. С. 359.

Невиробнича сфера — сукупність галузей господарства, які здійснюють функції щодо надання послуг нематеріального харак¬теру суспільству і населенню. До неї належать: 1) галузі послуг — житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування насе¬лення, транспорт і зв'язок по обслуговуванню населення; 2) галу¬зі соціального обслуговування — освіта, охорона здоров'я, куль¬тура і мистецтво, наука і наукове обслуговування; 3) галузі орга¬нів управління і оборони; 4) галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.

Про співвідношення між матеріальним виробництвом і неви¬робничою сферою свідчить таблиця 2.

2. ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ

І ФОРМИ ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Промисловість України — найважливіша галузь виробництва, яка включає підприємства, що здійснюють видобування й заготів¬лю природної сировини, виробництво засобів виробництва й то¬варів споживання (заводи, фабрики, шахти, електростанції, ком¬бінати тощо). Промисловість створює основну частину національ¬ного доходу і валового суспільного продукту. Вона виробляє по¬над 41% обсягу випуску продукції галузей економіки (в основних цінах) і налічує 9105 промислових підприємств (об'єднань), що перебували на самостійному балансі. Від розвитку промисловості значною мірою залежить рівень задоволення безпосередніх по¬треб населення. Внаслідок поглиблення територіального поділу праці, процесів спеціалізації й кооперування відбувається її галузева диференціація й формується галузева структура, Іцо показує склад галузей, кількісні та якісні співвідношення і зв'язки між ними.

Галузь промисловості — це сукупність підприємств (об'єднань), яка характеризується: єдністю економічного призначення вироб¬леної продукції, однорідністю перероблюваної сировини й основ¬них матеріалів, спільністю технологічного процесу й виробничо-технічної бази, професійним складом кадрів і специфічними умо¬вами праці.

Для характеристики галузевої структури промисловості вико¬ристовують різні показники: кількісні, структурні, а також вироб¬ничі зв'язки. Кількісні показники визначаються питомою вагою галузей у загальному обсязі виробленої продукції, загальною чи¬сельністю робітників і вартістю основних виробничих фондів. Струк¬турні зміни в промисловості — це зрушення у питомій вазі галу¬зей та темпах їх розвитку. Для характеристики виробничих зв'язків (міжгалузевих і внутрігалузевих) використовуються показни¬ки частки продукції галузі, яка надходить на подальше промис¬лове перероблення до інших галузей, і частки внутрігалузевого споживання продукції.

За характером виробництва і предметів праці промисловість буває видобувна і обробна. Видобувна промисловість об'єднує галузі, зайняті видобуванням сировини, а також палива з надр землі, вод і лісів. Вона включає підприємства й організації з ви¬добутку палива (вугілля, нафти, природного газу, горючих слан¬ців, торфу); підприємства з видобутку і збагачення залізних мар¬ганцевих руд, руд кольорових металів, нерудних корисних копа¬лин і лісозаготівлі.

Обробна промисловість — це сукупність галузей промисловос¬ті, підприємства яких обробляють і переробляють сировину й ма¬теріали. Відповідно до прийнятої класифікації до промисловості України належать 18 укрупнених галузей: електроенергетика, па¬ливна промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудування і металообробка, лісо¬ва, деревообробна і целюлозно-паперова; промисловість будівель¬них матеріалів; скляна і фарфоро-фаянсова; легка; харчова; мікро¬біологічна; борошномельно-круп'яна і комбікормова; поліграфічна. Структура основних галузей промисловості України та її динамі¬ка протягом 1985—1997 pp. наведена в таблиці 3.

Таблиця З

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ у 1985-1997 pp., % (обсяг виробленої продукції у поточних цінах)