Науково-технічний потенціал України
Вирішальним засобом задоволення потреб народного госпо¬дарства у виробничих ресурсах повинні стати ресурсозберігаючі технології. При використанні ресурсозберігаючих технологій важ¬ливо додержуватись регіональних пріоритетів.
Для територіально-виробничих комплексів, особливо тих, які тільки створюються, буде характерним високий рівень застосування прогресивних видів техніки і технології, перш за все механізації і ав¬томатизації виробництва, які охоплять увесь виробничий цикл.Особливо велика роль науково-технічного прогресу в охороні навколишнього середовища і раціональному природокористу¬ванні. Розвиток науки і техніки дає змогу створювати ефективні засоби і прилади для очищення промислових і комунальних ви¬кидів, що забруднюють воду, атмосферу, грунти. Передові техно¬логії забезпечують перехід до замкненого водопостачання, утилі¬зацію відходів, економію трудових, рослинних і мінеральних ресурсів, а також раціональне використання земельних ресурсів.
Основними центрами і регіонами, де розміщені галузі вироб¬ництва й інші центри економічної ділової активності, стали тери¬торії з передовою наукою та освітою. Територіальне поєднання освіти, науки, наукоємних виробництв нині є типовим для вели¬ких столичних агломерацій і провідних промислових районів. Перспективною формою територіальної організації науково-вироб¬ничих комплексів стали технополіси — цілеспрямовано сформо¬вані зони ділової та наукової активності, в яких поєднуються на¬уково-дослідні інститути, вузи та наукоємні промислові підпри¬ємства, що взаємодіють між собою.
2. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Основою науково-технічного розвитку країни є науково-техніч¬ний потенціал, що являє собою сукупність усіх засобів науково-технічної діяльності та її ресурсів. Науково-технічний потенціал включає:
матеріально-технічну базу науки (сукупність засобів науково-технічної праці, наукові організації, наукове обладнання і уста¬новки, експериментальні заводи, лабораторії, електронно-обчис¬лювальна база інформаційного забезпечення тощо);
кадри наукової системи (вчені, дослідники, конструктори, експе¬риментатори, науково-технічний персонал);
інформаційну систему, яка забезпечує постійне вдосконалення наукових знань (наукові прогнози, банк патентів, авторських сві¬доцтв, банк відомостей про світові досягнення в галузі конкрет¬них наук тощо), яка здатна до оперативної обробки інформації та надання її користувачеві;
організаційно-управлінську підсистему — планування науко¬во-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР); фі¬нансування НДДКР; структуру управління НДДКР; організацій¬но-управлінські структури наукових підрозділів; методи управ¬ління НДДКР.
У цій системі мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів вищих нав¬чальних закладів функціонує з метою виробництва, розповсю¬дження і впровадження в практику наукових знань, реалізації єдиної науково-технічної політики. Розвинутий науково-тех¬нічний потенціал є також визначальною передумовою для вста¬новлення і ефективного розвитку міжнародних науково-техніч¬них зв'язків.
В Україні створено потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, демілітаризації технологій, посилення їх соціальної спрямованості, прискорення НТП, посилення інтен¬сифікації тощо. На сучасному етапі в країні є об'єктивні умови для втілення в життя активної державної науково-технічної полі¬тики. Функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і га¬лузевої науки, науково-технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі.
Однак на сучасному етапі економічного розвитку господарсь¬кий механізм не забезпечує необхідного сприйняття підприємст¬вами науково-технічних досягнень. Наслідками негативних за¬гальноекономічних тенденцій є зниження ефективності нагромад¬женого науково-технічного потенціалу, інноваційний застій (табл. 4).
В Україні нагромаджено значний досвід програмно-цільового планування НТП на основі розробки системи відповідних про¬грам. До тих, які розробляються на національному рівні, нале¬жать державні науково-технічні програми з ресурсозбереження, приросту виробництва продовольства, збільшення випуску тех¬нологічного устаткування на експорт, програма фундаменталь¬них досліджень з найважливіших напрямів академічної науки тощо. Серед регіональних науково-технічних програм, які розроб¬ляються в областях України (понад 200 найменувань), переважа¬ють програми з виробництва товарів народного споживання, охорони навколишнього середовища, використання вторинних ресурсів. У галузях і на підприємствах ведеться розробка програм з питань, технічного переозброєння виробництва, освоєння нових технологій.