Науково-технічний потенціал України
1. СУТНІСТЬ І РОЛЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ У РОЗВИТКУ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
Науково-технічний прогрес (НТП) — поступальний та взаємопов'язаний розвиток науки і техніки, характерний для великого машинного виробництва. Неперервність НТП залежить насамперед від розвитку фундаментальних дос¬ліджень, які відкривають нові якості і закони природи та суспільства, а також прикладних досліджень та дослідно-конструкторських розробок, що дають змогу втілити нау¬кові ідеї в нову техніку і технологію. НТП здійснюється у двох взаємообумовлених формах: 1 — еволюційній, яка означає порівняно повільне і часткове вдосконалення тра¬диційних основ науки і техніки; 2 — революційній, яка відбувається у вигляді науково-технічної революції (НТР) і породжує принципово нову техніку і технологію, викли¬кає докорінні перетворення продуктивних сил суспільства.
Революційний шлях — головний шлях розвитку тех¬ніки і технології в епоху НТР. Його визначальною особ¬ливістю є бурхливий розвиток науки, перетворення її в безпосередню продуктивну силу. Наука перетворює¬ться на провідну ланку системи «наука—техніка—ви¬робництво». З розвитком науки та впровадженням її досягнень виникли поняття «наукомісткі виробництва» або «виробництво високих технологій». До них нале¬жать галузі індустрії, що вирізняються високими ви¬тратами на наукові дослідження при плануванні нових видів продукції.
НТР впливає також на темпи піднесення окремих галузей і на їх поєднання чи галузеву структуру. Великі зміни відбуваються і в структурі окремих галузей. З одного боку, відбувається подаль¬ше «дроблення» цієї структури, пов'язане, перш за все, з усклад¬ненням виробництва, формуванням різних новітніх галузей НТР. З другого боку, різні галузі і підгалузі об'єднуються, створюючи складні міжгалузеві комплекси: агропромисловий, машинобудів¬ний, паливно-енергетичний та ін.
НТР змінює і характер традиційних видів виробництва. Одна із особливостей цієї зміни — укрупнення основних виробничих агрегатів, що веде до подальшої концентрації виробництва пере¬важно в індустріальних районах.
Науково-технічний прогрес сприяє більш рівномірному і ефек¬тивному розміщенню підприємств, виробничих комплексів і га¬лузей господарства. Створення і вдосконалення потужних, висо¬копродуктивних машин у багато разів збільшують продуктив¬ність праці у всіх районах. Поява нових способів передачі електроенергії через об'єднані енергосистеми зробила економіч¬но вигідним просторовий розрив між великими виробниками електроенергії на базі дешевих енергоносіїв та її споживачів.
Завдяки досягнутому рівню розвитку науки і техніки, виробницт¬ву промисловістю високопродуктивних машин, механізмів і облад¬нання освоєно ефективні природні ресурси, що зумовило терито¬ріальні зрушення у розвитку і розміщенні продуктивних сил.
Урахування регіональної специфіки при проектуванні техніки і технології дозволяє добитися найкращих результатів в її вико¬ристанні. Є потреба більш повного урахування регіональних особ¬ливостей науково-технічного прогресу, причому не тільки при¬родних (клімат, сейсмічність, вічна мерзлота, особливості заля¬гання корисних копалин), але й економічних (густота населення, кваліфікація кадрів, транспортна освоєність тощо).
Широка і комплексна автоматизація, механізація виробництва повністю змінюють характер праці. Сучасний етап автоматизації спирається на електронізацію (комп'ютеризацію) народного гос¬подарства.
Велике значення має впровадження трудозберігаючих техно¬логій у промислових центрах і вузлах, що мають обмежені мож¬ливості забезпечення промисловості і сфери послуг трудовими ресурсами. Це стосується насамперед старих промислових райо¬нів, які характеризуються погіршенням демографічної ситуації.
Сучасна техніка закладає основу для створення принципово нових «заводів майбутнього» — повністю автоматизованих і електронізованих, з мобільною технологією. Тим самим у перспективі, очевидно, з'являться можливості розміщення підприємств, які раніше визнавались трудомісткими, практично повсюдно, у тому числі в трудодефіцитних районах.
У широких масштабах здійснюється хімізація народного господар¬ства. Хімія — важливе джерело матеріалів із заданими властивостями — розширює територіальні межі сировинної бази промисловості.