Банкрутство підприємства та шляхи його подолання на сучасному етапі

- заборгованості до акціонерного капіталу;

- всіх пасивів до всіх активів;

- основного капіталу до акціонерного капіталу;

- чистого прибутку до всіх активів;

- надходження коштів від операцій до всіх пасивів. Керівники підприємств повинні звернути увагу і на такі озна¬ки можливого банкрутства:

- падіння ринкової ціни цінних паперів товариства;

- зниження потоків грошових коштів;

- роботу підприємства в галузі, де велика ймовірність бан¬крутства;

- ново створене підприємство;

- зменшення дивідендів.

Підставою для порушення справи про банкрутство є письмо¬ва заява будь-якого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби до господарського суду.

Кредитор може звернутися з заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи у разі, коли остання неспро¬можна задовольнити визнані нею претензійні вимоги або сплати¬ти борг за виконавчими документами.

Боржник може звернутися до господарського суду з власної ініціативи у разі його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності. До заяви боржника додаються список кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс та інша інформація про його фінансове і майнове становище. Достовірність та повнота бухгал¬терського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове ста¬новище боржника повинна бути підтверджена аудитором (ауди¬торською фірмою) незалежно від підстав, з яких порушено справу.Справа про банкрутство згідно Закону України «Про віднов¬лення платоспроможності брржника або визнання його банкру¬том» порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно становлять не менше ніж трис¬та мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашенння терміну.

Суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове об¬слуговування боржника, Фонд державного (комунального) май¬на, якщо боржник - державне підприємство, організація, або іншу особу за пропозицією боржника чи кредиторів повноважен¬ня щодо розпорядження і контролю за майном боржника. Розпо¬рядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення за¬значених повноважень. Повноваження розпорядника майна втрачають силу з моменту утворення ліквідаційної комісії.

Кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про бан¬крутство подають до суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Госпо¬дарський суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена у по¬рядку нагляду. Заяви кредиторів оплачуються державним митом. Громадяни і юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника, у той же строк повинні подати до арбітражного суду за¬яви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також вказати умови санації юридичної особи - боржника.

Після закінчення строку, зазначеного у статті 10 Закону «Про банкрутство», суд може винести ухвалу про проведення санації боржника, якщо надійшли пропозиції від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника, і виконати його зобов'язання пе¬ред бюджетом, за умови згоди зборів (комітету) кредиторів зі стро¬ками виконання цих зобов'язань і на переведення боргу. Право ви¬бору умов проведення санації залишається за боржником у разі, ко¬ли він сам звернувся до суду із заявою про визнання його банкру¬том. При цьому умови проведення санації державних підприємств шляхом реорганізації погоджуються з відповідним органом, упов¬новаженим управляти державним майном, та Антимонопольним комітетом України в межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації - з відповідним органом привати¬зації. Якщо в санації підприємства-божника виявили бажання взя¬ти участь декілька громадян або юридичних осіб, то відбір сана-торів здійснюється відповідними органами на конкурсних засадах. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державно¬го підприємства, його трудовий колектив має право вимагати пере¬дачі підприємства йому в оренду за умови прийняття на себе боргів підприємства-боржника. У разі згоди кредиторів на переведення боргу та заміну боржника у випадку, передбаченому частиною дру¬гою цієї статті, арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі. В ухвалі суд затверджує узгоджені кредито¬рами, санаторами і боржником у випадку, передбаченому части¬ною другою цієї статті, умови санації юридичної особи-боржника. Господарський суд визнає боржника банкрутом у разі відсут¬ності пропозицій щодо проведення санації або незгоди креди¬торів з умовами проведення санації боржника. Про визнання боржника банкрутом суд приймає постанову. В постанові при¬значаються ліквідатори з числа представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також Фонду державного (кому¬нального) майна, якщо банкрутом визнано державне підпри¬ємство або організацію. На ліквідаторів покладаються обов'язки проведення задоволення вимог кредиторів.