Банкрутство підприємства та шляхи його подолання на сучасному етапі

Банкрутство підприємства та шляхи його подолання на сучасному етапі

Для оцінки загрози банкрутства необхідно провести аналіз фінансового стану підприємства. При цьому насамперед слід пе¬ревірити його сумарну кредиторську заборгованість. Адже спра¬ва про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Для аналізу фінансового стану аудитори використовують ме¬тодики, які не завжди є доступними для всього кола осіб, задіяних у процедурі провадження у справі про банкрутство. Однак фінансисту підприємства доцільно знати основні критерії, за до¬помогою яких можна було б самостійно зробити висновок щодо визнання підприємства банкрутом на підставі даних його балан¬су. Зокрема встановити, чи дійсно це підприємство є неплатос¬проможним, або перевірити достовірність висновку щодо виз¬нання підприємства банкрутом на підставі даних ліквідаційного балансу. У цьому випадку можна використати методику ДПА, яка передбачає розрахунок таких параметрів:

1. Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборот¬них коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається відношенням оборотних активів підприєм¬ства до поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) характе¬ризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, не¬обхідних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприєм¬ства оборотних коштів виробничих запасів, незавершеного будівництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгова¬ності та інших оборотних активів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує не¬гайну готовність підприємства погасити свою заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов'язань.

Відповідно до цієї методики структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспромож¬ним у разі, коли:

значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1;

значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1;

значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л) менше ніж 0,2.

Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспро¬можності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредитоспроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поши¬реними є модель Альтмана та модель Спрінгейта.

Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також назву «розрахунок 2-показника». Це 5-факторна модель, де фак¬торами є окремі показники фінансового стану підприємства.

Модель Спрінгейта побудовано на підставі дослідження впливу 19 фінансових показників. Вважається, точність прогно¬зування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак з ча¬сом цей показник зменшується.

Z=1.03А+3,07В+0,66С+0,4D.

Якщо 2 < О, 862, то підприємство є потенційним банкрутом.

Працівники відділів розрахунків, бухгалтерія, фінансові служби підприємства при організації договірних відносин з юри¬дичними особами повинні аналізувати відношення:

- оборотного капіталу до всіх активів;